Навчання з НАТО, крихка тиша на Донбасі. Що відбувається у ЗСУ?

Незабаром, 14 жовтня, відзначатимемо День захисника. Це свято прийшло на зміну радянському 23-му лютому і стало одним із символів змін у Збройних силах, які відбуваються останні роки. Які події змінюють українську армію саме зараз?
Спільні навчання із НАТО
Сучасна історія ЗСУ проходить під знаком зближення із НАТО. З кожним роком в українській армії впроваджують все більше стандартів Альянсу, а у червні Україна нарешті стала партнером Програми розширених можливостей НАТО. У вересні відбулась ще одна знакова подія у відносинах Збройних сил України та країн-членів НАТО: спільні військові навчання під назвою «Об’єднані зусилля – 2020».
Маневри такого масштабу проходили у нашій країні вперше. Воїни тренувалися на військових полігонах, у повітрі, а також в акваторії Чорного та Азовського морів. На Херсонщині українська та британська десантно-штурмові бригади разом будували водні переправи, форсували Дніпро. На узбережжі Азовського моря підрозділи ЗСУ відпрацьовували ведення оборонного бою на морському узбережжі. На Харківщині воїни територіальної оборони вчилися швидко реагувати на складні ситуації: прикриття державного кордону, несення служби на блокпостах, відбиття нападу умовного противника. Протягом тижня навчань військові збивали цілі за допомогою ракетного комплексу «Нептун», українського виробництва, стріляли з американських Джавелінів. Свої вміння демонстрували також авіатори на військово-транспортних «Геркулесах».
За інформацією Міноборони, у навчаннях взяли участь 12 тисяч військових, було залучено 50 артилерійських систем, 80 танків та 450 бойових броньованих машин. За маневрами спостерігали близько 200 іноземних інструкторів, військових радників, а також дипломати з Великої Британії, Канади та США. Так, капітан армії США Дерек Фанкгаузер відзначив професійність українських військових: «Багато з того, що ми побачили на цих навчаннях, має сумісність з діями підрозділів НАТО. Ми раді працювати разом з нашими українськими колегами».
Підбиваючи підсумки навчань, міністр оборони Андрій Таран наголосив: «Часто запитують, чи є «Об’єднані зусилля – 2020» відповіддю на російські маневри «Кавказ-2020»? Так, це є також і демонстрацією нашої готовності до надання гідної відсічі будь-яким спробам з боку РФ загострити ситуацію або почати масштабні бойові дії».
Стримування російської агресії
Разом із повною бойовою готовністю, українська армія дотримується режиму припинення вогню. Згідно з домовленостями Тристоронньої контактної групи (ТКГ), з 27 липня на Донбасі заборонено не лише стріляти, а й проводити розвідувальні дії та використовувати дрони.
Попри поодинокі порушення, штаб Операції об’єднаних сил (ООС) констатує  найдовший режим припинення вогню з початку війни. Головний його наслідок – це мінімізація втрат на фронті. Так, з 21 липня по 5 вересня був найдовший проміжок без бойових втрат. На жаль, за підсумками вересня, через обстріли загинув один український воїн, ще троє підірвалися на вибуховому пристрої.
За інформацією штабу ООС, за серпень зафіксовано 48 обстрілів, у вересні – 60, для порівняння: у липні їх було 343. Командування ООС відзначає, що ситуація у районі проведення операції залишається цілком контрольованою українськими солдатами. На думку начальника Генерального штабу ЗСУ Сергія Корнійчука, порушення з боку бойовиків не мають масштабного характеру та спрямовані на дискредитацію домовленостей ТКГ. Однак ЗСУ стабільно виконують поставлене завдання і готові до адекватного реагування.
Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак сподівається, що надалі вдасться уникнути загострень на фронті: «Два місяці триває режим тиші. Попри поодинокі та неприцільні постріли, режим дотримується. Ми маємо підстави вважати, що тиша продовжиться».
За словами Президента Володимира Зеленського, «тиша» дуже крихка, але необхідна для подальшого мирного процесу, який відбувається вже на дипломатичному фронті.
«Хочу подякувати за витримку перш за все нашим військовим, командуванню ЗСУ та ООС, Головнокомандувачу – за правильний підхід до армії, до кожного офіцера, до кожного солдата. І за знайдене розуміння, щоб цей перший крок до миру на Донбасі був можливий», – наголосив Глава держави.
Фінансове забезпечення
Сучасна армія неможлива без гідного фінансового забезпечення військових. Сьогодні мінімальна зарплатня військового за контрактом становить від 10 тисяч гривень. Військові, що стримують агресію Росії на Донбасі, отримують додаткові премії і можуть заробляти понад 20 тисяч. За інформацією Міноборони, на виплати премій за липень-серпень цього року скерували понад 250 мільйонів гривень.
Підвищити забезпечення військових обіцяють наступного року. Незабаром депутати розглядатимуть у першому читанні проєкт держбюджету на 2021 рік. Згідно з оприлюдненими Мінфіном цифрами, загальні витрати на грошове забезпечення військовослужбовців збільшать на 8,3 млрд гривень.
«На безпеку і оборону в  бюджеті цього року передбачено 5,93% від ВВП. Порівнюючи планові цифри 2018, 2019, 2020 років, ви бачите суттєве збільшення. Це збільшення відбулося, насамперед, тому, що цього року скорочуються видатки бюджету. Видатки на оборону і безпеку не були скорочені ні на копійку. Більш того, вони були збільшені, і наступного року також передбачається збільшення. Зокрема, на грошове забезпечення військовослужбовців передбачається спрямувати 131 млрд грн», – сказав міністр фінансів Сергій Марченко.
Над покращенням фінансування військових працюють і депутати. Так, на друге читання очікує проєкт закону про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей. Документ пропонує збільшити посадовий оклад та оклад за військове звання, а також прив’язати їх до прожиткового мінімуму для автоматичного щорічного перерахунку. Крім того, проєкт закону передбачає повернення додаткових відпусток, а також дозвіл замінювати частину щорічної відпустки грошовою компенсацією.
Як саме зміняться зарплати військових наступного року, можна буде сказати тільки після остаточного ухвалення державного бюджету-2021 та профільних законів.