Нам потрібна зброя для наступу

Народний депутат України сьомого скликання від ВО «Свободи» Олексій Кайда вперше пішов боронити Україну від окупантів у 2015 році. Після повномасштабного вторгнення московії націоналіст знову вступив у лави ЗСУ, аби здобути остаточну перемогу… Своїми думками він поділився з нашим кореспондентом.

«Війна проти Московії в 2014-2016 роках і сьогодні – це хоч різні війни, проте однаково важкі. Тоді в нас не було достатньо зброї, не було в потрібній кількості бронежилетів, касок та іншої амуніцію. До 2014 року нас роззброювали десятки років, армію знищували. Крім того, на той момент ми не мали бойового досвіду. За 8 років ми добре навчились воювати. З іншого боку, масштаби цього вторгнення значно більші, проти нас воюють понад 150 тисяч орків, використовують авіацію, високоточні ракети та інші види важкого озброєння. Що можу сказати з цілковитою упевненістю: спільний знаменник війни в 2014-2016 роках і сьогодні – це самовідданість і героїзм українців».

Переломний момент у війні вже відбувся

«Сьогодні багато говорять про переломний момент у війні, який має настати протягом кількох тижнів чи кількох місяців. Насправді, переломний момент уже відбувся – коли ми не дали за 2-3 дні захопити Київ. Пригадаймо, як численні авторитетні західні експерти прогнозували, що Київ візьмуть протягом кількох днів. У результаті, ані за 3 дні, ані за 3 тижні, ані за 3 місяці Київ не впав. Ми довели усьому світу, що всередині нас – ментальний і генетичний код воїна. Ми можемо між собою сперечатися в мирний час, але коли в країну входить ворог, ми об’єднуємось і разом даємо відсіч.

Очевидно, що для остаточної перемоги нам потрібно більше зброї. РСЗО, протикорабельні ракети, ПЗРК, ствольна артилерія, системи протиповітряної оборони, літаки, танки, інша бронетехніка… Енлави, джавеліни і стінгери – це прекрасно, але це оборонна зброя. Нам потрібна зброя для наступу. Чим швидше ця зброя прийде, тим швидше ми викинемо москалів з України.

Чимало західних аналітиків відкрито пишуть про те, що на Заході побоюються того, що українська армія стане настільки потужною, що вже скоро зайде на територію московії. Прикриваючись страхом перед ядерним ударом, чимало європейських політиків насправді не бажають остаточно розривати економічні зв’язки з москвою, які вони вибудовували десятки років. Країни ЄС мають свої страхи і свої інтереси. Вони думають про себе, а ми маємо думати про себе».

Якою має бути перемога?

«Перемога над московією має складатись з двох етапів. Перший – це повернення наших територій. Йдеться, звісно, не тільки про ті території, які перебували під нашим контролем станом на 23 лютого. Україна також має повернути собі окуповані частини Донецької й Луганської областей та півострів Крим.

Другий етап перемоги – це повний крах російської імперії і її розпад на маленькі держави. Якби ми лише повернули наші території і на цьому зупинились, а отже, на цьому і зупинилось би світове співтовариство, то з часом, через 5, 10, 20, 30 років, москва залиже свої рани, зробить висновки з поразок й буде готуватись до нового нападу.

Москва завжди на когось нападала, грабувала й окуповувала, завжди хтось їм заважав чи «лякав». Допоки існує імперія зла, доти існуватиме глобальна загроза усій цивілізації. Погрози застосувати ядерну зброю – це пряма загроза існування цивілізованого світу.

Ми пережили Чорнобиль – найбільшу техногенну катастрофу в історії людства, наслідки якої пожинаємо дотепер. Навіть якщо москва застосує так звану тактичну ядерну зброю – це загроза не тільки для України, Європи і світового порядку. Це також загроза самій московії, адже ніхто не знає, куди дутиме вітер.

Є підстави сподіватись, що у світі усвідомлюють всі наслідки існування терористичної диктаторської держави, яка володіє зброєю масового знищення. Озвученні застереження Китаю, який є партнером РФ, щодо неприпустимості застосування ядерної зброї – це також хороший знак».

Постає питання про створення нових військово-політичних союзів

«Московсько-українська війна дуже добре продемонструвала недосконалість світових структур. Йдеться зокрема і про ООН. Постійний член Ради Безпеки ООН здійснює збройну агресію щодо України і блокує резолюції щодо своєї ж агресії проти іншої держави. Тут будь-яка логіка ламається. Постає питання доцільності існування в цьому форматі ООН. Аналогічне можемо сказати і про Європейський Союз. Одна країна, Угорщина, блокує рішення десятків інших країн-членів ЄС, які висловлюються проти війни, за вступ України в ЄС і за допомогу нам зброєю.

Очевидно, що актуалізується питання про створення нових військово-політичних союзів. Британія, країни Балтії, Польща, Україна, можливо деякі інші країни.

Багато змін відбуваються просто зараз. Так, після Другої світової війни кожна держава Європи має свою армію, однак вони без бойового досвіду. Сьогодні вся Європа визнає, що найбоєздатнішою та найефективнішою є українська армія. У Європі відбувається переосмислення питань миру і безпеки. Тому країни ЄС однозначно переозброюватимуться. Польща ухвалила рішення про збільшення своєї армії вдвічі. Переконаний, що інші держави йтимуть таким же шляхом. Країни Балтії, наприклад, виступили з пропозицією збільшити присутність військ НАТО на своїй території.

Настає кінець епохи ілюзій щодо московії. Нова реальність вимагає рішучих кроків. Для остаточного знищення імперії зла потрібні боєздатні європейські армії. Це не всі хочуть визнавати, однак насправді Москва уже зазіхнула на територію ЄС, проте Україна зупинила наступ на Польщу, Чехію, країни Балтії».

С. КОСТЮК