Іде війна, ллється кров. Багато воїнів і мирних жителів уже зневірилися, не впевнені у майбутньому.
Проте є люди, в серцях яких живе НАДІЯ, і її вони везуть в зону АТО до бійців ЗСУ й добровольців. Бо надія – це життя. Ось і воїни ДУК ПС, які розташувалися в одному з міст Донецької області, отримали таку надію від волонтерів Любові Чернецької і Петра Косса. Останній родом із Дрогобича, а чарівна Люба – наша землячка, з Борщівщини. Дві години вони звеселяли нас піснями, віршами. Чули б ви, як на сході України звучать: “Рости, рости, Черемшино”, “Червона Рута”! Деякі бійці, особливо з Західної України, аж плакали, розчулившись до сліз. Спасибі вам, дорогі волонтери, що не забуваєте нас, що вселяєте в наші душі життя!