Під час ремонтних робіт із перекриття даху на старій дерев’яній церкві в с. Горішня Слобідка на Тернопільщині було віднайдено бронзовий церковний дзвін, якому вже понад століття.
Як розповів місцевий мешканець Іван Чікало, дзвін знаходиться на центральному куполі церкви. Тривалий час не було відомо про його існування, адже місце, де він розташований, було обшито бляхою задля захисту від конфіскації безбожною радянською владою.
Як згадують старожили села, віднайдений дзвін використовували під час богослужінь (до закриття радянською владою греко-католицького храму в Горішній Слобідці, де дзвін був знайдений), зокрема під часу співу Символу віри, причастя вірних, співу “Вічная пам’ять” та ін. Для цього, від дзвону з купола було приєднано шнурок, який опускався всередину церкви.
Однак, це тільки один з небагатьох дзвонів, який використовували жителі села для богослужінь.
Перша згадка про церкву в Горішній Слобідці датується 1868 роком. Від того часу і до 1950-х рр, (до закриття радянською владою) церква , на якій віднайшли дзвін, була греко-католицькою і належала до Станиславівської єпархії УГКЦ. Біля церкви була стара дерев’яна дзвіниця, на якій було три дзвони. Два менших дзвони вдалось віднайти, а центральний найбільший дзвін до сьогодні не віднайдений.
Перед приходом німецьких військ до села в липні 1941 року, декілька жителів, зокрема Парацій Йосип Юркович, Старик Павло Якович (мій прадід) та Сухецький Василь Львович заховали дзвони, щоб німецька влада не конфіскувала їх. Пізніше, на заміну нацистській німецькій владі прийшла безбожна радянська влада. Тому дзвін не віднаходили із зрозумілих причин. Таким чином, центральний дзвін на сьогодні не є ще віднайденим.