На Тернопільщині відбулися архієрейські візити

15 липня, коли Православна Церква святкує Покладення чесної ризи Пресвятої Богородицi, архієпископ Тернопільський і Кременецький Нестор відвідав Збаразьке благочиння.
На запрошення настоятеля храму Введення в Храм Пресвятої Богородиці (Покладення чесного пояса Пресвятої Богородиці) с. Чумалі протоієрея Володимира Бориса Високопреосвященнійший владика освятив новий престіл та антимінси для потреб Тернопільської єпархії, а також звершив Божественну літургію.
Окрім настоятеля храму, архієрею співслужили Збаразький благочинний протоієрей Іван Лесик, клірик київського храму св. ап. Петра і Павла протоієрей Юрій Борис, завідувач єпархіальної канцелярії протоієрей Володимир Зубілевич, духовенство єпархії.
По завершенні богослужіння з благословення митрополита Київського і всієї України Епіфанія архієпископ Нестор нагородив настоятеля храму протоієрея Володимира Бориса орденом святого рівноапостольного князя Володимира III ступеня.
Також владика Нестор вручив нагороди жертводавцям храму: благословенну митрополичу грамоту з відзнакою – Володимиру Возьному, благословенну митрополичу грамоту – Марії Малярчук. Найактивніші парафіяни були нагороджені благословенними архієрейськими грамотами.
Варто зазначити, що у храмі зберігається чудотворна ікона Пресвятої Богородиці, яку місцеві жителі побачили у джерелі. Святиню урочисто принесли у перший храм, саме тоді і був закладений відпуст на честь Покладення ризи Божої Матері у Влахерні, який і сьогодні святкують із великою шаною 15-го липня. Пресвята Богородиця благословила і побудову нового кам’яного храму, на честь її свята Введення, будівництво якого розпочалося у 1910 р. і завершене було у 1912 р. У новозбудовану святиню було перенесено ікону, де і сьогодні вона  перебуває. Багато людей із навколишніх сіл і міст приходили до святого образу і за молитвами  по своїй вірі отримували зцілення. У храмі довгий час зберігалися милиці, які залишив кульгавий після свого зцілення.
До часів радянського атеїзму до ікони, щоб отримати зцілення приїздили тисячі людей з різних куточків області, а також і із інших областей.
Свята ікона нерозривно пов’язана із джерелом у якому вона з’явилася. Господня благодать діяла і діє донині і через  святу воду, тому радянська влада бачачи велике скупчення людей у цьому селі закрила храм у 1960 р. На щастя  чудотворний образ був перенесений у сусіднє село Доброводи, де і перебув ці нелегкі часи і у 1989 р., настоятелем парафії прот. Володимиром Борисом був повернений  до храму с. Чумалі.
Саме джерело було завалене щебенем і затрамбоване, а поверх нього  для більшої наруги над святинею була прокладена дорога. Після цього недалеко від затрамбованої кринички ставалося багато нещасних випадків. Усі вони траплялися або  на дорозі, яка веде до села, або у річці, яка протікає за кілька метрів від джерела. І так тривало допоки  джерело не відкопали. На святому місці у 1995 р. побудували капличку. За свідченням настоятеля парафії  прот. Володимира Бориса, 15 липня 1996 р., для жителів села стало великим торжеством. У святому храмі звершилася Божественна Літургія, опісля якої священики із чудотворною іконою та прочанами, із прилеглих сіл, хресною ходою ішли до каплички де і відбулося її освячення.
Відтоді Богородиця не залишає нікого без свого заступництва і покрову. Вона  через чудотворну ікону, святу воду, що витікає із джерела подає зцілення усім, хто з вірою і любов’ю приходить до неї.

Святкове богослужіння у Тютькові

18 липня архієпископ Тернопільський і Бучацький Тихон відвідав храм Положення ризи Пресвятої Богородиці села Тютьків Бучацького благочиння.
На церковному подвір’ї парафіяни храму з вітальними словами, квітами та запашним короваєм зустріли дорогого гостя. У храмі до правлячого архієрея звернувся настоятель митрофорний протоієрей Степан Суканець, який піднісши архіпастирю хрест запросив очолити святкове богослужіння. За літургією владиці Тихону співслужив обласний благочинний Тернопільсько-Бучацької єпархії митрофорний протоієрей Володимир Якубишин та запрошене духовенство. Під час богослужіння була піднесена молитва за Україну, воїнів-захисників та український народ. В словах проповіді до присутніх архіпастир привів приклад з прочитаного Євангелія та розповів про історію свята Положення чесної ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні. Святкова молитва з нагоди престольного празнику зібрала у храмі доволі багато вірян, серед яких багато діток приступили до Сповіді та Святого Причастя.
Жителі Тютьківа завжди дбають про свій храм, щоб він був найгарнішим в усій області, бо старожили ще пам’ятають часи войовничого атеїзму, коли в селі були знищені усі хрести та фігури, але про тютьківський колгосп-мільйонер у 1950-х рр. знав увесь Радянський Союз (досягнення тютьківських буряководів згадувалися на 19 з’їзді КПРС у жовтні 1952 р.).
В кінці літургії архієпископ Тихон разом з духовенством звершив водосвятний молебень по завершенні якого привітав усіх з храмовим святом та окропив святою водою.
Урочиста літургія в Ліщанцях
18 липня парафіяни храму святої Великомучениці Параскеви-П’ятниці с. Ліщанці урочисто зустрічали архієпископа Тернопільського і Кременецького Нестора, який на запрошення настоятеля церкви о. Володимира Мостового очолив Божественну Літургію.
По завершенні богослужіння владика Нестор нагородив настоятеля храму протоієрея Володимира найвищою церковною нагородою – митрою. Також відзнаки отримали і жертводавці храму.
Разом із багатьма вірянами в урочистому богослужіння взяла участь ігуменя Свято-Благовіщенського жіночого монастиря у м. Дніпро Наталія (Кудрянська) уродженка Ліщанець.
До речі, у храмі зберігається фігура святого Антонія Падевського – робота за стилем наближена до творів І. Г. Пінзеля, або учнів його школи.