МСЕК відходять у минуле. Що натомість?

Корупційні скандали, пов’язані зі Медико-соціальними експертними комісіями, стали причинами гучних відставок і масових перевірок. А Уряд підготував план з протидії правопорушенням серед МСЕК. У чому цей план полягає та коли його втілять у життя, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.

Мільйони хабарів та прокурори-інваліди

Яскраві кадри затримання керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяни Крупи розлетілися українськими медіа на початку жовтня. Вдома у чиновниці знайшли майже 6 мільйонів доларів США у різних валютах. Під час обшуку Тетяна Крупа намагалася позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно. Тетяні Крупі повідомили про підозру в незаконному збагаченні, а її справу передали до Національного антикорупційного бюро. Чиновниця перебуває під вартою з альтернативою внесення застави у 500 мільйонів гривень.

У середині жовтня скандал із МСЕК на Хмельниччині отримав продовження. Журналіст Юрій Бутусов опублікував інформацію, що 49 прокурорів регіону на чолі з обласним прокурором Олексієм Олійником оформили інвалідність через корупційну схему Тетяни Крупи у МСЕК. Нині встановлено, що 61 прокурор із Хмельниччини має інвалідність.

Після старту масштабних перевірок по всій країні шість керівників обласних та спеціалізованих прокуратур написали заяви про звільнення. У відставку йдуть очільники Запорізької, Рівненської, Тернопільської, Харківської та Черкаської обласних прокуратур, а також голова Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону. Минулого тижня у відставку подав і сам генеральний прокурор Андрій Костін.

У центрі корупційного скандалу опинилася і Миколаївщина: у керівниці тамтешньої обласної МСЕК знайшли понад 450 тисяч доларів. Кошти чиновниця зберігала у квартирі свого сина, на якого оформила ще й три незадекларовані квартири. Під час обшуку у чоловіка чиновниці знайшли російський паспорт. А згодом з’ясувалося, що його мати оформила собі і сину інвалідності для отримання від держави додаткових пільг та соціальних виплат. Наразі у цій справі тривають слідчі дії.

Масштаби проблеми

У Службі безпеки України наводять вражаючу статистику: лише у 2024 році про підозру повідомили 64 посадовцям органів медико-соціальної експертизи. Про масштаби порушень свідчать і надані Міністерством охорони здоров’я дані: під час спільної перевірки МОЗ із правоохоронцями у понад 3 тисячах справ медико-соціальних експертних комісій було виявлено порушення.

На тлі повідомлень про масштабні зловживання у МСЕК президент України скликав засідання Ради національної безпеки і оборони. На ньому ухвалили рішення ліквідувати медико-соціальні комісії. «Те, що відбувається з МСЕК – медико-соціальними експертними комісіями – та нахабством людей, зокрема прокурорів, які скористалися своїми зв’язками із МСЕК та пооформлювали собі фальшиві інвалідності. Я чекаю від правоохоронців, зокрема передусім СБУ, ДБР, Офісу Генпрокурора, відповідних швидких жорстких рішень», – наголосив Володимир Зеленський.

Як повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, Кабінет міністрів затвердив план щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням серед МСЕК. У тому вигляді, в якому вони існують, медико-соціальні експертні комісії будуть ліквідовані вже цього року. Водночас, наступного місяця Міністерство охорони здоров’я та Міністерство цифрової трансформації України мають представити рішення щодо цифровізації всіх етапів проходження таких комісій. А протягом трьох наступних місяців триватимуть перевірки – для перегляду рішень, які ухвалювали МСЕК, створюється спеціальна група.

Особиста участь з адвокатом на МСЕК: за що проголосувала Верховна Рада?

Між тим, як повідомили в Українській Гельсінській спілці з прав людини, 29 жовтня народні депутати ухвалили у другому читанні  Законопроєкт №11225 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процедур проведення медико-соціальної експертизи» від 30 квітня 2024 року. Його  підготували представники неурядових організацій – Української Гельсінської спілки з прав людини та ГС «Ліга Сильних». Головна зміна, якої добивались правозахисники –  вилучити обов’язок людини брати участь у засіданнях МСЕК. Цю ініціативу підтримали депутати і законопроєкт оперативно проголосували у першому читанні.  Але вже перед другим читанням з документа зникла головна вимога розробників Законопроєкту № 11225.

За яку реформу МСЕК проголосувала  Верховна Рада – роз’яснила аналітикиня УГСПЛ Олена Семьоркіна.

«Під час пленарного засідання 29 жовтня 2024 року народні депутати проголосували за Законопроєкт №11225 в цілому. Після внесених поправок в ньому зникла вимога відмінити зобов’язання пацієнта брати особисту участь у засіданні МСЕК. Відповідно, норма в чинних законах залишається.

Єдине, що залишається в тексті ухваленого закона – це норма діючої постанови Кабінету Міністрів України № 1317. Вона визначає ті випадки, коли людина може проходити комісію дистанційно. Наприклад, так зараз роблять для наших військових, які перебувають на лікуванні чи реабілітації за кордоном. Також комісія може виїздити до пацієнта «на дім» або у відповідний заклад, якщо йдеться про лежачого хворого. Але ці норми діяли і до цього Законопроєкту, тобто тут нічого не змінилось».

Із нових моментів, які експерти УГСПЛ не пропонували в першій редакції станом на 17.09.2024 (ухвалення в першому читанні), але з рештою, вони були ухвалені – це: МСЕК повинна мотивувати своє рішення і віддати його особі. На засідання МСЕК пацієнт може приходити з адвокатом (законним представником), незалежним лікарем або фахівцем з реабілітації. Адвокат (законний представник) та сама особа можуть фільмувати або записувати сам процес і використовувати ці кадри/аудіо у разі оскарження.

Ці зміни правозахисники оцінюють позитивно. Оскільки нині чимало адвокатів, які представляють інтереси не згодних з рішенням МСЕК пацієнтів, витрачають час на те, щоб отримати на руки рішення з мотивацією лікарів МСЕК, які надали групу інвалідності або у ній  відмовили.

За словами Олени Семьоркіної, участь адвоката (законного представника) може бути забезпечена через державну систему безоплатної правової допомоги. Проте участь незалежного лікаря/ фахівця з реабілітації пацієнт має забезпечити з власної кишені.

В ухваленому законі прописана система позасудового оскарження. Саме по собі – це добре. Але погано, що саму процедуру просто перенесли із чинної постанови Кабміну №1317. Тобто пацієнт, не згодний з рішенням МСЕК, має оскаржувати його у вищому органі всередині системи МСЕК. Це ті ж самі лікарі, вони всі один одного знають, тому годі й сподіватися на об’єктивність цього розгляду! Тобто цементується діюча неефективна система.

Закон №11225 також передбачає персональну відповідальність лікарів МСЕК та голови. Але у документі визначений лише намір. Функція визначення критеріїв для «відсторонення з посади» у разі виявлених порушень надається Кабміну.

Ухвалений документ направлено на підпис президента Володимира Зеленського.