МСЕК не зникнуть 31 грудня 2024 року: аналітики пояснюють реформу комісій

22 жовтня 2024 року Президент України підписав указ, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про боротьбу з корупцією та порушеннями під час встановлення інвалідності чиновникам.

Аналітики Центру спільних дій наголошують на тому, що Президент не має повноважень ліквідувати МСЕК, – він ініціював процес і доручив зробити це іншим чиновникам. “Відповідно до Конституції, Президент не має повноважень безпосередньо наказувати уряду.

Однак він може видавати укази в межах своїх конституційних повноважень, тобто вводити в дію рішення РНБО, які можуть передбачати конкретні завдання для Кабінету Міністрів. Власне, саме це ми й бачимо в цій ситуації”, – пояснює аналітикиня Центру спільних дій Ірина Корженкова.

Що ж насправді передбачає рішення РНБО – пояснюють аналітики Центру спільних дій. Документ містить низку завдань для державних органів:

– Силові відомства (Офіс Генерального прокурора, СБУ, ДБР, Національна поліція, НАБУ) повинні протягом місяця виявити, розслідувати та зупинити зловживання, які трапляються під час надання чиновникам груп інвалідності. Також вони мають запропонувати кадрові та організаційні рішення для усунення проблем;

– Кабінет Міністрів України зобов’язаний сформувати робочі групи, щоб перевірити рішення МСЕК та відзвітувати про результати;

– Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) до 31 грудня 2024 року має підготувати та подати до Кабміну зміни до законів, які передбачатимуть кримінальну відповідальність для членів МСЕК за незаконне збагачення та можливість цивільної конфіскації їхнього майна.

Також уряд має розробити нормативно-правові акти разом з різними відомствами:

– з МОЗ – план невідкладного реформування системи медико-соціальної експертизи, передбачивши ліквідацію МСЕК з 31 грудня 2024 року;
– з Мінсоцполітики – переглянути систему та механізми нарахування пенсійних виплат чиновникам з інвалідністю;
– з Офісом Генерального прокурора – впорядкувати правила нарахування заробітних плат і пенсій прокурорам, забезпечити соціальні гарантії для працівників прокуратури з інвалідністю та повторно перевірити рішення МСЕК щодо них;
– з Державною прикордонною службою – розробити порядок виїзду за кордон колишніх чиновників з інвалідністю.

Аналітикиня Центрі спільних дій вказує на те, що для ліквідації чи реформування МСЕК не потрібні рішення РНБО чи указ Президента. Міністерство охорони здоров’я може ініціювати зміни самостійно, оскільки МСЕК формально перебувають під його контролем.

“Масштабні реформи, такі як ліквідація МСЕК та перевірка рішень, вимагають значних ресурсів, часу та детально розроблених політик. Попередній досвід реформування військово-лікарських комісій (ВЛК) показує, що публічні заяви не завжди призводять до реальних змін” – резюмує юристка.

Аналітики Центру спільних дій наголошують на тому, що для успішного реформування системи медико-соціальної експертизи необхідно розробити конкретні державні політики, які забезпечать прозорість, ефективність і справедливість в оцінці інвалідності.

Також потрібна цифровізація процесів – використання електронних систем для подання та обробки даних мінімізує людський фактор і знижує ризик корупції. “Однак цифровізація – лише інструмент, і він сам по собі не може гарантувати справедливість і людяність у настільки очевидно корумпованій системі, якою є МСЕК”, – наголошує Ірина Корженкова.

У Центрі спільних дій вважають, що реформа МСЕК є важливим кроком на шляху до соціальної справедливості та ефективної державної системи соціального захисту. Проте для досягнення реальних змін необхідно перейти від публічних заяв до конкретних дій, розробити детальні плани та забезпечити їхнє належне виконання. Тільки так можна подолати корупцію в системі та забезпечити належну підтримку тим, хто цього потребує найбільше.