Під час конфлікту матері загиблого навіть довелося стати на коліна перед священником МП. Про це розповідає vsim.ua.
Інцидент трапився у селі Велика Березна Полонської громади на Хмельниччині. До села через 190 днів після загибелі привезли тіло українського захисника Сергія Цимбалюка.
Він загинув під час виконання бойового завдання в Ізюмському районі на Харківщині. Тіло бійця вдалося забрати і доправити додому лише після деокупації Харківщини.
Його провели в останню путь 10 листопада. 190 днів чекали на тіло загиблого Як розповіла сестра загиблого, Вікторія Цимбалюк, її брат вирушив на війну добровольцем у перші дні російського повномасштабного вторгнення.
Він спершу воював на Київщині, а далі його підрозділ перекинули на схід в район села Довгеньке Ізюмського району на Харківщині. Там життя 32-річного бійця обірвалося.
Сергій Цимбалюк загинув 23 квітня під час виконання бойового завдання у складі спецгрупи. На чоловіка та батька не дочекалися дружина й дві доньки. Територія, де залишилося тіло Сергія, була окупована, тож забрати його змогли лише після деокупації Харківщини. 10 листопада Сергія Цимбалюка усім селом проводили в останню путь.
“Ми не могли забрати тіло протягом 190 днів. Я сама рахувала. Брат проживав у селі Велика Березна. Тож там, 10 листопада, відбулося прощання. Звісно, що наша сім’я відмовилася від московського патріархату. Але ми хотіли, щоб прощальна церемонія з братом пройшла в його рідному селі. Чому Героя мають везти кудись за межі села, аби провести ритуальні обряди?, – розповідає сестра Сергія Цимбалюка Вікторія. – Думали, що чорнішого дня вже не може бути.”
Щоб провести Сергія в останню путь, його родина домовилася зі священнослужителем Української православної церкви, який приїхав на похорон з іншого населеного пункту.
У місцевій церкві, яка належить МП, представники влади та громадськості вмовили настоятеля храму Ігоря Бондарука надати приміщення для відспівування загиблого. Настоятель ледве погодився, але заборонив своєму колезі з УПЦ КП заходити до престолу в церкві.
У день прощання із Сергієм Цимбалюком в храмі зібралося чимало людей. Обряд проводив панотець ПЦУ Андрій Моравський. Він не міг розпочати церемонію, бо в храмі були зачинені Царські ворота. Коли священника МП попросили їх відчинити – той відмовив. Через це стався конфлікт.
Усі присутні стали просити Ігоря Бондарука дати можливість провести воїна в останню путь. А мати загиблого стала навколішки й сказала: “Я вас прошу, стаю на коліна, відспівайте мою дитину!”
“Моя мама впала просто в безсилість. Ми думали, що чорнішого дня вже не може бути. І гірше не може нічого статися. Нам хотілося попрощатися і провести останні хвилини, будучи з братом. І коли почалося вирішування питань з московським патріархатом, мама просто впала на коліна в безсиллі від усього. Священника мп усі просили дати можливість провести прощальну церемонію. В результаті він відчинив царські ворота, але сказав до отця ПЦУ: “Пообіцяйте, що ви туди не зайдете”.
Коли відбувалося прощання, прихильники мп, які були в храмі, навіть свічок до рук не взяли. Коли ми залишили церкву, то відбулося ретельне прибирання. Вони почали перила навіть вичищати, ніби туди заходило щось нечисте, – каже Вікторія Цимбалюк.
Що каже священник ПЦУ, який проводив обряд Настоятель Свято-Троїцької церкви, благочинного Полонського округу ПЦУ Андрій Моравський, який проводив відспівування воїна, сказав, що не міг почати прощальну церемонію із зачиненими Царськими воротами у храмі.
“Священник не хотів пускати українську церкву, щоб ми відспівали Героя. Під тиском і слізьми односельчан, він дав згоду. Коли ми увійшли в церкву, то перед царськими воротами були вишикувані жінки – прихильниці мп. Спочатку я просив, щоб відкрили Царські ворота. Я говорив, що треба відкрити їх. Бо за каноном і літургією це буде означати, що воїну дозволили увійти до раю. На що священник спочатку сказав, що він не буде відкривати їх. Але потім побачив, що все не на його користь, і погодився. Але за умови, щоб український священник не заходив до престолу. Я погодився, бо не хотів жодних конфліктів”, – пояснює Андрій Моравський.
Що кажуть у церкві УПЦ МП Настоятель храму у Великій Березній, який фігурує у конфлікті, не відповідає на дзвінки журналістів.
Наявність московського патріархату в Україні – це просто немислимо Попри важку прощальну церемонію, рідні та близькі попрощалися із воїном.
Сергія Цимбалюка поховали в його рідному селі Велика Березна. Тим часом близькі загиблого сподіваються на те, що невдовзі церква у їхньому селі перейде до ПЦУ. З цього приводу вони вже зверталися до місцевої влади.
“Наявність московського патріархату в Україні – це просто немислимо”, – говорить сестра загиблого Сергія Цимбалюка.