Мальовнича Вікторівка на Козівщині: “Радість заполонила людські душі”

Коли їхати до Тернополя і повернути з головної дороги на Вікторівку, перед очима відкривається чудова панорама духовного центру села. Зліва, серед хвойної зелені дерев, виринає блискучим куполом церква святителя Миколая Чудотворця ПЦУ. Справа розкинувся невеликий сосново–каштановий парк, де каплиця із фігурою Божої Матері зустрічає кожного і благословляє на добрі справи. У цьому населеному пункті проживають лише 543 жителі. Але будь–яке село Козівської громади може позаздрити згуртованості, здруженості і великому працелюбству місцевих людей.

Поселення засноване у другій половині 18 століття, більшість жителів становили поляки. А тому у селі ніколи не було своєї церкви, тож українці понад двісті літ ходили на Богослужіння до козівського храму Пресвятої Богородиці.

Лише на зорі незалежності України з’явилася можливість  здійснити вікторівчанам давню мрію – збудувати у селі церкву і мати свою парафію. В день святого Миколая, 19 грудня 1990 року, вони одними з перших в районі освятили місце і заклали наріжний камінь під церковну забудову. Менш ніж через два роки, 26 квітня 1992 року, на Великдень, відчинилися двері новозбудованого храму для освячення та першого Богослужіння. Так було вписано цю вікопомну подію на сторінку сільської історії. Великодня Літургія була величною і пам’ятною. Миряни у своєму храмі в щирих молитвах дякували Небесному Отцеві за те, що в такому трудному економічному періоді дав їм згуртованість, сили, послав мудрих організаторів та сподвижників. Невдовзі парафіяни облаштували свою святиню церковною атрибутикою, упорядкували територію.

У тому часі житель села Петро Іванович Пеляк заснував у Вікторівці фермерське господарство «Вікторія – 92». Незважаючи на господарську зайнятість і економічну нестабільність, він завжди опікувався сільською святинею, аби вона була красивою і привабливою як всередині, так і ззовні. Аби об’єднувала парафіян у радості і в печалі, у свята і в будні. Насамперед молоде господарство частково долучилося коштами до внутрішнього розпису храму та побудови дзвіниці, також  надавало допомогу на спорудження каплиці і фігури Божої Матері, закладення парку дерев.

Згодом за посильної фінансової підтримки фермера Пеляка та внесків парафіян було перекрито покрівлю даху та купол храму. Реставровано і встановлено на куполі трираменний хрест, який на золотисто–облямованому куполі став найвищою точкою навколишньої округи і найбільшим збирачем духовної енергії. Своїм блиском і райдужним випромінюванням купол та хрест утворюють духовну ауру, де завжди хочеться бути і відчувати себе під Божою опікою. Пізніше за кошти ФГ «Вікторія–92» були здійснені штукатурні роботи й оздоблення зовнішнього фасаду стін церкви. Продовжуючи батькову справу, у 2023 році керівник господарства Олександр Петрович Пеляк повністю завершує весь комплекс капітально–ремонтних–робіт церковної споруди. В своїй величі і красі сільська святиня стала духовним центром села, його окрасою і візитною карткою.

Тож з цієї нагоди морозної недільної днини 10 грудня 2023 року до церковної громади Вікторівки завітав митрополит ПЦУ Тернопільський і Кременецький Нестор. Цього урочистого дня з душевним трепетом чекали у кожній домівці і завчасно спішили до храму. Владику  урочисто і радісно зустріли парафіяни, а дівчата з квітами та короваєм його щиро привітали, створивши приємну атмосферу духовного спілкування.

Митрополит Нестор з участю багатьох священнослужителів очолив у храмі архієрейську Божественну Літургію, яка була велична і неповторна своєю літургійною красою, супроводжена піснеспівами церковного хору. Парафіяни щиро молилися і здавалося, що все навколо радіє цьому дню, а Господь благословляє з неба. Радість Божа заполонила людські душі. Божий храм, прикрашений святими іконами, чарівними вишивками, хоругвами, оповитий запахами пахощів кадила, квітів та людськими молитвами, весь сяяв світлом. Все дихало молитвою, високою духовністю, чистотою і легкістю. Віряни молилися за Україну, за воїнів, за людей, котрі роблять усе для того, щоб мир прийшов на нашу землю.

По завершенні Богослужіння владика звернувся до присутніх з повчальними словами і своїми міркуваннями про нинішні події в Україні. Його спокійні, переконливі висловлювання вселяли віру мирянам у перемогу у війні над російським агресором і щасливе майбутнє українців. А потім він вручив нагороди жертводавцям і найактивнішим парафіянам. За відродження духовності України орденом святителя Миколая Чудотворця від  Митрополита Епіфанія архієрей нагородив благодійника Олександра Пеляка. Настоятель сільського храму о. Володимир Коротницький, який служить громаді уже 23 роки, відзначив великий жертовницький вклад ФГ «Вікторія–92» у церковне життя Вікторівки і значну заслугу в цьому, як колишнього керівника агропідприємства, так і нинішнього Олександра Пеляка, за що від імені парафіяльної громади висловив щиру вдячність. Олександр Петрович подякував за високу нагороду й оцінку його праці на духовній ниві та запевнив, що і надалі докладатиме зусиль для розбудови духовного життя в селі і допомоги українським військовим, які дають змогу аграріям в тилу працювати і творити добрі справи.

Митрополит із парафіянами здійснив обхід церкви і освятив хрест на подвір’ї храму. Після закінчення святкового дійства миряни ще довго не розходилися із церковного подвір’я, жваво обговорюючи знакову історичну подію села, вважаючи, що їхня церква є найкращою.

Іван ДУФЕНЮК