Лікар від Бога

Тисячі маленьких хлопчиків та дівчаток прийняли руки Надії Рижак. Завдяки цій жінці було відкрито перші пологові відділення на Тернопіллі. У  1962 році, вперше в області, не було жодного випадку материнської смертності під час пологів, а у 1964 році Надії Василівні було присвоєно звання «Заслужений лікар України».
Надія Василівна не тільки лікувала, а також співпереживала, віддавала частину свого серця. Не злічити скількох жінок врятувала, скільком допомогла стати матерями та скількох немовлят прийняли її  руки.
8 жовтня 1918 року в селі Митки Барського району  Вінницької області у   багатодітній селянській сім’ї народилася донечка, якій судилося стати видатним лікарем.
Закінчивши навчання у Вінницькому медичному інституті в квітні 1944 року, працювала у Гусятинській районній лікарні. У квітні 1953 року її призначили на посаду обласного акушер-гінеколога.
Великим досягненням Надії Василівни Рижак було створення виїзних бригад для надання допомоги при невідкладних станах в акушерстві та гінекології. Вона сама виїздила в районні та дільничні лікарні, а також в колгоспні пологові будинки,  де навчала молодих лікарів наданню хірургічної допомоги поза пологами та під час пологів.
Доля звела мене з Надією Василівною у серпні 1958 року. Нас, молодих лікарів, що вибрали цю важку ділянку медицини, приємно вразило чуйне, доброзичливе ставлення. Ніколи не забуду її поради – поради люблячої матері.
Надія Василівна Рижак була і прекрасним педагогом, працюючи на кафедрі акушерства та гінекології з перших років існування медичного інституту. Вона була обдарованим хірургом, виконувала всі гінекологічні та онко-гінекологічні операції.
Є люди, життя яких нагадує світло яскравої зірки, і навіть коли вона гасне, світло продовжує зігрівати душі. На 95-му році життя, 15 грудня 2012 р., перестало битися серце заслуженого лікаря України, видатного організатора акушерсько-гінекологічної служби  області, прекрасної людини, доброї матусі, бабусі та прабабусі Надії Василівни Рижак.
Оскільки вона народилася  8 жовтня 1918 року, згадаймо її, лікарку від Бога, легендарну жінку нашого Тернопілля. Світла їй пам’ять.
 
Льонгин ГУТА