Повідомити новину

Поширити:

Йдеться про обмеження руху грошей між картками фізичних осіб. Національний банк має намір встановити обмеження для так званих p2p-переказів (з банківської картки фізособи на картку фізособи) на рівні 30 вихідних переказів по картці на загальну суму не більше 100 тис грн на місяць. Керівництво НБУ прогнозувало, що нововведення буде запроваджено ще минулого тижня. Однак у вівторок, коли цей номер газети готувався до друку, інформації про це ще не було. У будь-якому випадку обмеження вступлять у силу через місяць після оприлюднення нормативного документу, а, отже, не раніше другої половини вересня.

Ця ініціатива викликала обурення серед людей, навіть тих, хто не вельми користується переказами між картками. Бо це обмеження прав. У час, коли фінанси співають романси, у населення загострене сприйняття – будь-яких додаткових пут. Найперше на сполох забили волонтери, адже такий хід з боку НБУ ставить під удар усю їхню діяльність. У результаті тривалих перемовин вирішили, що банки будуть ідентифікувати волонтерів, відтак обмеження їх не зачепить.

Чим пояснюють урядовці необхідність обмеження переказів? Ліміт у 100 тис грн запроваджується для боротьби з тіньовими фінансовими операціями через так званих дропів, за допомогою яких велика частина коштів в країні лишається необлікованою. Через дропи фінансується російська підривна діяльність, контрабанда та наркоторгівля.

Що таке дропи? Ось як роз’яснює цей термін Національна поліція на своєму сайті. Дропи – це люди, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських карток і рахунків. Такі платіжні засоби використовуються як транзитні для проведення переказів на різні суми між іншими рахунками. Це потрібно зловмисникам, аби увести жертв в оману, «заплутати сліди» й ускладнити правоохоронцям роботу під час розслідування злочинів.

Кошти, які проходять через рахунок дропа, можуть бути отримані злочинним шляхом, зокрема – торгівлею наркотиками, людьми, зброєю та ін. Також рахунки дропів часто використовуються для ухилення від сплати податків та переміщення грошей, викрадених з рахунків інших людей.

«Грошових мулів» можуть залучати на постійній основі (коли він сам переказує отримані кошти куди скажуть, залишаючи собі певний відсоток) або «одноразово» (коли дроп за одноразову плату передає оформлені на нього банківські картки, включно з пін-кодами і доступом до веб-банкінгу).

Зазвичай, дропів шукають серед людей, які прагнуть легкого заробітку або перебувають у скрутному фінансовому становищі, тож готові відгукнутися навіть на сумнівні пропозиції.

Найпоширенішим способом пошуку «грошових мулів» є пропозиції роботи, на які найчастіше можна натрапити в соцмережах і месенджерах.

У поліції радять: ігноруйте пропозиції роботи, якщо: в описі вказано необхідність переказувати гроші між рахунками; немає інших вимог до кандидата (освіта, робочі обов’язки і т.д.); заманюють великими доходами при малих зусиллях, не передбачають особистого контакту з роботодавцем, а лише через онлайн-сервіси.

Також зловмисники можуть маскувати пропозиції роботи під вакансії в реальних і відомих компаніях. Відмовтеся від такої «роботи», якщо інформацію про компанію не змогли знайти в Інтернеті або на її офіційному сайті відсутня інформація про роботу.

Пам’ятайте, головний «тригер» таких вакансій, який має змусити відмовитися від співпраці, – необхідність переказувати кошти, на якому б етапі вам про це не сказав «роботодавець».

Хоча дропам обіцяють легкий і швидкий заробіток, однак це – найнижча ланка злочинної схеми, яку правоохоронці викривають в рамках розслідувань однією з перших. Людину, яка бере участь у таких схемах, можуть притягнути до кримінальної відповідальності на рівні з іншими учасниками схеми.

У разі розкриття злочину всі фінансові операції «грошових мулів» можуть бути заморожені або конфісковані, тож замість заробітку «легких грошей» – втрата власних.

Навіть якщо правоохоронці ще не дійшли до дропа, його рахунок може заблокувати фінмоніторинг самого банку й запросити дані про джерела походження коштів. Звісно, довести легальність походження коштів такий «грошовий мул» навряд чи зможе, тож рахунок залишиться заблокованим.

Власне, оцінити можливий обсяг рахунків дропів у банківській системі досить складно, настільки він величезний.  Ось такий красномовний факт: лише за останні півроку у двох вітчизняних банках було закрито 80 000 рахунків-дропів. А у нас налічується понад 60 банківських установ.

Перекази між картками фізосіб складають близько 264 млрд грн щомісячно. Тож, видається, не лише дропи є причиною для нововведення – уряд прагне оподатковувати онлайн-торгівлю. Нещодавно посадовиця Податкової служби заявила про те, що торговельні онлайн-платформи зобов’яжуть повідомляти про продавців та торговельні операції. Виходить, що, наприклад, продав куртку чи холодильник на ОЛХ, чекай звістки із податкової. Отож, геть не втішні перспективи очікують у прагненні уряду якомога тісніше затиснути пасок на кожному з нас, щоб поповнити держказну.

І, нарешті, трохи приємніша новина – нові податки, які планували запровадити уже з першого вересня, схоже не встигнуть ввести. За інформацією UA.NEWS, Верховна Рада не встигне підвищити податки з вересня. За даними видання, головна зміна, про яку вдалось домовитись, – замість 1-відсоткового податку для юросіб від обороту у законопроєкті пропишуть підвищення ПДВ на 3-4 в.п. до 23-24%.

Ще одна зміна – авансовий податок для АЗС. В урядовій версії пропонувалось запровадити авансовий податок у розмірі 4000 грн за кубометр потужності зберігання пального. Нова концепція – АЗС сплачуватимуть фіксований платіж за кожен об’єкт, розповіли депутат фінансово-економічного блоку та співрозмовник з однієї з мереж АЗС. Робочий варіант – мінімальний платіж 60 000 грн з однієї АЗС на місяць.

Без змін залишається збільшення військового збору для фізичних осіб та ФОПів, зазначив нардеп, дотичний до перемовин.

Рада не встигне до вересня ухвалити податкові зміни, тож запрацювати нові податки мають вже з 1 жовтня, кажуть три депутати з економічно-фінансового блоку уряду.