«Я так її, я так люблю мою Україну убогу…»

Щовесни Україна вшановує одного з найвизначніших синів нашого народу – Тараса Григоровича Шевченка. Документи і матеріали, що зберігаються у Державному архіві  області дають можливість ознайомитися з тим, як, незважаючи на різні історичні періоди, українці свято шанували й шанують свого Пророка.
Відтак у  Державному архіві області відбулося відкриття виставки «Я так її, я так люблю мою Україну убогу…» до 202-ї річниці від дня народження та 155-ї річниці з дня смерті Т. Г. Шевченка. Виставку відкрив директор Держархіву області, кандидат історичних наук Федір Полянський. На відкритті виставки були присутні та виступили: заступник голови  облдержадміністрації, кандидат історичних наук Юрій Юрик, заступник голови обласної ради, кандидат історичних наук Любомир Крупа, голова Тернопільського осередку Наукового товариства імені Шевченка, доктор медичних наук, професор Михайло Андрейчин, інші. Діти працівників архіву Олександра Волоцюга, Назар Гардамала, Андрій Дацків, Уляна Дацків, Марія Дишлюк, Петро Іздебський, Вікторія Лоташ, Христина Пахолік, Софія Полянська, Христина Полянська та Ольга Сулима – зворушливо декламували вірші Великого Кобзаря і були нагороджені грамотами та подарунками.
В експозиції виставки представлені твори Т.Шевченка. Зокрема, фототипічне перевидання «Кобзаря». У 1961 р. відомий книгознавець Юрій Меженко у відділі рідкісних книг наукової бібліотеки Ленінградського університету виявив примірник «Кобзаря» 1840 р., де частково відновлено ви креслення цензури. Готуючись до 150-річчя з дня народження Т. Шевченка, видавництво Академії Наук УРСР здійснило у 1962 р. фототипічне перевидання «Кобзаря» без змін і виправлень, накладом 100 тисяч примірників. Також експонуються «Твоpи», видані товариством «Просвіта» у 1912 році в серії «Руска письменність», та четвертий том творів Кобзаря, виданий видавництвом «Українська накладня» (Київ, Лейпціг), ймовірно у 1920 році, в якому опубліковані повісті Шевченка з поясненнями Б.Лепкого. Ці книги передав на державне зберігання Степан Колодницький. Представлено «Кобзар» – народне видання з поясненнями і примітками  Василя Сімовича, видане Українським видавництвом у Катеринославі у 1921 році, яке передала на державне зберігання родина  Балінських-Денисюків. Експонуються три томи із «Повного видання творів Тараса Шевченка», яке видавав Український науковий інститут у Варшаві у 1930-х роках.
Варто відзначити «Повне видання творів Тараса Шевченка» (в чотирнадцяти томах) за редакцією Павла Зайцева, видане, з багатьма змінами й доповненнями, третім накладом Миколою Денисюком в Чикаго впродовж 1959-1963 рр., яке передав в архів області Василь Дідюк. Експонується і чотиритомний «Кобзар», виданий Українською Вільною Академією наук у 1952-1954 рр. Експонується факсимільне видання Шевченкового «Кобзаря» з примітками нашого земляка, уродженця села Гадинківці доктора Василя Сімовича.
Другу частину виставки становлять видання про дослідження життя та творчості Т. Шевченка. Серед них – другий том життєпису у редакції Олександра Кониського, який видала Філологічна секція НТШ у 1901 р. Статті літературознавця Миколи Євшана – «Шевченко і ми», «Релігія Шевченка», «Шевченко і Куліш», «Тарас Шевченко» – увійшли у збірник статей «Тарас Шевченко», виданий у Києві у 1911 р. У 1914 р. до 100-річчя від народження поета товариство «Просвіта» у Львові видало книжку Богдана Лепкого «Про Шевченків «Кобзар».
До 150-річчя від дня народження поета. У 1963 р. було видано збірник документів та матеріалів про Т. Шевченка, у 1966 р. Центральна наукова бібліотека підготувала видання «Т.Г. Шевченко в епістолярії відділу рукописів», що також експонуються на виставці.
Значну кількість шевченкіани становлять діаспорні видання, зокрема твір Єжи Єнджеєвича «Українські ночі або родовід генія».
Видання Івана Огієнка «Тарас Шевченко» – своєрідне відкриттям для сучасного шевченкознавства. Експонується праця дослідника української літератури та діаспори, громадського діяча, історика Романа Бжеського, який впродовж 1920-1939 та 1941-1943 рр. проживав у Кременці, «Апостол української національної революції». Цікавим для відвідувачів архіву буде антологія перекладів за редакцією Богдана Кравціва «Шевченкове слово і слава».
Серед видань, що представлені на виставці, заслуговують на увагу праці Микити Мандрики, уродженця м. Збаража Володимира Жили та Ярослава Рудницького.
У 1993 році видано книгу «Доля», яка розповідає про життя поета, про людей, з якими приятелював та зустрічався Т.Г.Шевченко, про міста, села та будинки, де він бував і жив, зокрема про перебування Т. Шевченка у Кременці, Почаєві, Вишнівці. У книзі вміщено акварелі Т. Шевченка, присвячені Почаївській лаврі.
Тему перебування Тараса Шевченка у нашому краї досліджували і тернопільські краєзнавці. У 1990 році виходить перше видання «Тарас Шевченко на Тернопільщині» мистецтвознавця, педагога, заслуженого працівника культури України, директора художнього музею Ігоря Дуди та журналіста, письменника, заслуженого діяча мистецтв Богдана Мельничука.
У 200-літній ювілей великого сина української нації працівниками Держархіву області та департаменту культури, релігій та національностей облдержадміністрації підготовлено та видано ілюстрований альманах «У камені, бронзі, граніті».
На виставці експонується і видання, що стало лауреатом премії у номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері» «Тарас Шевченко у пам’яті поколінь». Воно побачило світ у двомовному варіанті – українською та англійською мовами. Особливо помітними є розділи про родовід генія, висловлювання про нього видатних людей світу. Чи не вперше читачі дізнаються про самоспалення справжнього патріота Олекси Гірника у Каневі, біля могили Шевченка, – акта проти зросійщення України.
Наступний розділ виставки представлений світлинами монументів, меморіальних таблиць, встановлених в нашому краї задля вшанування і увічнення Великого Кобзаря. Це роботи головного спеціаліста держархіву області Ігоря Крочака.
Запрошуємо відвідати нашу виставку та, при можливості, доповнити виданнями Тараса Шевченка фонди бібліотеки архіву.
 
Оксана СУЛИМА,
головний спеціаліст відділу інформації та використання документів