Холодні ночі, роса і дощі-дощі…

На Мокія був, як тепер щодня, дощ, і 76-річна сусідка пророче мовила: сорок днів дощитиме, мовляв, така народна прикмета і так воно є насправді. Вірю життєвому досвіду та спостереженням сусідки, і від того сумно, аж за край. Якось дуже незатишно – уже початок літа, а так і не відчули травневої спеки, не нагрілися.

Скупими і рідкими рядками зійшла городина, вишні, попри буйний цвіт, так і не зав’язали ягід. Хто уже посадив огірки, пересіює – не зійшли або якась комашня чи слимаки поз’їдали перші паростки. На шести сотках міської землі біля будинку не очікуєш рясних урожаїв навіть за найсприятливіших погодних умов – це майже забавка у городництво.

А як тим людям, для яких город – джерело виживання? Міські пенсіонери поспішають на дачі за будь-якої погоди – якось зарадити намулу, змоклим та зніченим від холодних ночей та дощу рослинкам. Вранішній тролейбус вирує сумними балачками про кліщі на дачах і непрохідність на грядках – ноги грузнуть у перенасиченому водою грунті.

Невже усе так кепсько і не буде просвітку? Ще навесні синоптики прогнозували: літо 2019-го буде пізнім і коротким. Кліматичні зміни призвели до того, що спекотна пора року стала значно коротшою – починається із середини червня і закінчується у проміжку з 15 серпня до 1 вересня. Чи встигне городництво за цей короткий час «виправитися» і винагородити восени урожаєм?.. Дуже скрушно тим людям, які засадили свої ділянки помідорами – кажуть, це змарнована праця. Ці овочеві ягоди не можуть отямитися від вологи та холодних ночей і заледве втримують листя.

А як у південних районах області, які спеціалізуються на вирощуванні помідорів, а відтак, це – їх хліб, головний заробіток? Я поспілкувалася з кількома старостами та сільськими головами Борщівського й Заліщицького районів. Усі, без винятку, стверджують: великого урожаю помідорів годі чекати.

Дощі наробили біди – у кожному населеному пункті по-різному. Скажімо, у Касперівцях Заліщицького району затопило частину села – річка Тупа вийшла з берегів. Там городи стояли у воді. Секретар сільської ради Віра Мартинюк розповідає, що потерпає усе городництво, та найбільше люди бідкаються через помідори, бо витрачено багато грошей і праці. Рослини уже хворіють на фітофтору. За нормальних кліматичних умов їх скроплюють один раз на два тижні. Цьогорічні навряд чи вдасться порятувати. Загалом колись помідори вирощували у Касперівцях усі – з хати в хату. Славиться це село і помідорною розсадою. Однак тепер селяни шукають легших і прибутковіших заробітків за кордоном, і біометричні паспорти у тому – велика полегша.

Річка Тупа розлилася і у Бедриківцях цього ж району. Кого підтопило, той залишиться без урожаю, каже сільський голова Іван Костинюк.

У Вільхівцях на Борщівщині спеціалізуються на вирощуванні високорослих помідорів у відкритому грунті, капусти, ротунди, перцю. Цьогоріч Дністер втримався у берегах. Тут досі пам’ятають 2008 рік, коли ріка фактично затопила село. Та дощова погода зашкодила городництву. Староста села Петро Куропатва каже, що помідори дали лише першу китичку – торік у цей час була сформована уже друга.

Вільхівці славляться капустою – садять і ранню, і середню, і пізню. Так от, капуста вродила – господарі уже возять ранню на продаж до Тернополя, Львова, Вінниці.

У Горошовій Борщівського району, де традиційно вирощують огірки й помідори, теж нарікають на погоду. Дністер не розлився, але дощ дуже зменшив урожай огірків – зав’язки жовтіють на городі. Староста Марія Затолична зауважила, що селяни спочатку закладають огірки на городах, а згодом на їхньому місці – помідори. Так от, на гідні урожаї надії немає.

Порівняно із Закарпаттям, де теплиці плавали у воді, на півдні нашої області катаклізмів, дякувати Богу, не сталося. Просто дощ…

Ольга КУШНЕРИК