Якісно проростити насіння і виростити міцну розсаду ще не означає отримати великий урожай.
Розсада, а потім і дорослі рослини добре розвиваються на ділянці без постійних вітрів, відкритій з півдня.
Щодо сівозміни, то перець нічим не відрізняється від інших культур. Тобто у нього є свої попередники «вороги» або «друзі». На місцях, де минулого сезону були гарбузові, бобові або буряк, морква, кущі добре приживаються, чудово плодоносять, мало хворіють.
Висаджувати перець у відкритий грунт можна, коли нічна температура повітря не опускається нижче 10 градусів. У день пересадки молоді рослини виставляють на вулицю і поливають трохи більше, ніж завжди. Викопують лунки, заливають їх водою і залишають, щоб вода повністю вбралася. Присипають землею, ще раз поливають, мульчують. Прикопуючи рослини, не забувайте про кореневу шийку, вона має бути над землею.
Щоб у майбутньому кущі не заважали один одному, низькорослі розташовують через 30-40 см, високорослі – через 60-70 см. Існує думка, що 2 кущі, посаджені в одну лунку, розвиваються краще.
Через 7-8 днів, коли земля підсохне, можна починати поливати.
Кавуни люблять як діти, так і дорослі. Ті, хто має дачну ділянку чи город, можуть легко їх виростити.
Кавуни у відкритому ґрунті можна вирощувати двома способами: вертикальним та горизонтальним. Вертикальний спосіб вибирають, коли є дефіцит місця, маленька ділянка чи бажання незвичайно оформити грядку. Горизонтальний спосіб традиційніший і саме він стає основним, але в будь-якому випадку необхідно правильно підготувати грунт до посадки і вибрати відповідні сорти. Баштанні культури найкраще вирощувати на сонячних ділянках, які освітлюються не менше половини дня.
Щоб отримати ранній урожай, вирощують розсаду, а грядки прогрівають під чорним агроволокном. При виборі сортів звертайте увагу на термін дозрівання. Вирощування кавунів передбачає попереднє замочування насіння.
Відстань між посадковими лунками – не менше 50 см, оскільки кавуни сильно розростаються. Глибина посадкової ями має бути не більше 5-6 см. Грядки варто накрити агроволокном або замульчувати. Це дозволить довше зберігати вологу.
Після посадки грядки необхідно поливати. Надалі полив скорочують, оскільки баштанні добре переносять посуху.
У міру зростання на кожному кущі необхідно вибрати 2-3 найпотужніші батоги, інші видалити. Для підживлення використовують калійно-фосфорні добрива на стадії бутонізації та дозрівання плодів. Також у період бутонізації можна використовувати звичайну золу. Йод можна використовувати як профілактику грибкових захворювань. 3-5 крапель йоду розводять у відрі води і цим розчином обприскують рослини. За перших ознак інфекційних захворювань або шкідників кущі обробляють спеціальними препаратами. Для шанувальників ековирощування є багато біопрепаратів або народні засоби, але їх необхідно застосовувати постійно.
Багато городників віддають перевагу органічним добривам, при цьому не обов’язково завжди використовувати гній або курячий послід. Настій з кропиви швидко і легко готується, він ефективний для овочевих і декоративних культур.
Кропива – містить магній, калій, залізо, азот, мідь, сірку. Тому з молодих стебел готують салати та зелені супи.
Настій кропиви, як добриво, безпечний для людини та рослин, його можна використовувати для підживлення практично всіх культур. Однак це не означає, що добрива та стимулятори росту можна не використовувати. Мінеральні комплекси та біопрепарати є потужним інструментом для підвищення імунітету розсади, плодових дерев, ягідних та декоративних чагарників, квітів. Відмовившись від них, неможливо захистити культури від шкідників.
У посудину поміщають однаковий обсяг подрібненої кропиви та гарячої води, накривають кришкою, залишають у теплому місці, або на відритому сонці на 10-14 днів.
Протягом цього періоду треба щодня помішувати рідину. Якщо буде докучати запах, його можна нейтралізувати спиртовою настойкою валеріани.
У процесі приготування настою виділятиметься велика кількість піни – це природний процес. Як тільки він закінчиться, а рідина потемніє, це означає, що засіб можна використовувати. Він дуже насичений, тому робочий розчин повинен мати 20% концентрацію.
Можна додати дріжджі, вони значно покращують зростання культур, дозрівання плодів.
Для приготування потрібно розчинити 100 г цукру в 2 літрах води, додати 100 г пресованих дріжджів, стебла кропиви.
Через 7 днів розчин треба процідити, довести загальний об’єм до 10 літрів.
Кропиву також можна змішувати з іншими рослинами, наприклад, кульбабою, ромашкою, деревієм та іншими. Не можна використовувати рослини, що містять отруйні речовини: звіробій, берізка та ін.
Найкраще на підживлення настоєм кропиви відгукуються томати, перці, баклажани, огірки, кабачки, капуста – він сприяє активному нарощуванню зеленої маси, завдяки цьому збільшується кількість зав’язей та врожайність. З цієї причини не рекомендується використовувати добрива під час вирощування коренеплодів: картоплі, редиски, цибулі, часнику. Виняток становлять морква та буряк – завдяки настою кропиви значно покращуються смакові якості плодів.