Українці відсвяткували довгоочікуване свято Воскресіння Господнє. У ці дні ми невпинно молилися за здоров’я донечки, онучки, милої, хорошої дівчини Соломії і її рятівників, завдяки пожертві яких вона отримала шанс на життя.
Важко уявити собі розпач, який охопив наші душі, коли наше миле дитятко, завжди весела, енергійна дівчина почала в’янути на очах. Медицина в Україні не могла дати раду цій недузі, тож, щоб врятувати Соломійку, треба було негайно їхати за кордон.
Певні заощадження у нас були, але, як з’ясувалося, це був мізер порівняно з коштами, які вимагало довготривале лікування. Лише уявіть, за кілька років Соломійка перенесла чотири операції на мозку! Нині проходить реабілітацію в Німеччині. Хіба ми змогли б впоратися з цією бідою без Божого благословення і людської допомоги? Звісно, ні.
Стільки людей допомагало нашій дитині, що їх не можливо перелічити. Були й такі, які не хотіли оприлюднення, та Бог все бачить. І добрим людям поверне стократ за їхні вчинки.
Ми щиро дякуємо колективу Тернопільської ЗОШ №6, де навчалася Соломійка, студентам Тернопільського національного економічного університету, де вона навчається нині, парафіянам п’яти церков, друзям, родині і просто небайдужим людям. Ваша допомога підтримала нас не лише матеріально, а й морально, додала віри, сили, оптимізму. Низький уклін вам, дорогі рятівники!
Родина Нарольських і Птиць.