З 1 березня в Україні на 30% подешевшали 100 лікарських препаратів, які користуються найбільшим попитом. Цей крок — результат ініціативи Президента та низки рішень, спрямованих на зниження вартості важливих медикаментів. Вже незабаром здешевшати мають ще 250 найменувань. Однак проблеми, які спричиняють високі ціни на ліки, залишаються актуальними.
Експерти вказують на кілька основних причин здорожчання: залежність від імпорту сировини, недостатній державний контроль за ціноутворенням та надмірну консолідацію ринку аптек. Центр громадського моніторингу та контролю дослідив, як формуються ціни на ліки та хто має вплив на цей процес.
Як формується ціна на ліки
Побутує думка, що виробники встановлюють ціни на ліки, проте це не зовсім так. Після передачі товару дистриб’юторам та аптекам виробник втрачає контроль над кінцевою ціною. Загалом вартість ліків для споживача формується з кількох компонентів.
Перший компонент — відпускна ціна виробника. Вона включає витрати на виробництво, закупівлю та доставку сировини, контроль якості, дослідження, розробку тощо.
Другий компонент — маржа дистриб’юторів, яка в Україні зазвичай становить 10-12% і покриває витрати на логістику та зберігання товару.
Третій компонент — націнки аптек. Донедавна вони були нерегульованими для всіх препаратів, окрім рецептурних та критично важливих, і могли сягати до 30% від відпускної ціни виробника. Крім того, існують так звані “маркетингові платежі” — плата виробника аптеці за право продажу його препарату, вигідне розташування на полиці чи рекомендацію провізора. За словами голови БФ “Пацієнти України” Інни Іваненко, саме ці непрозорі схеми суттєво збільшують вартість ліків для кінцевого споживача.
Монополізація ринку аптек
Експерти вбачають одну з головних проблем у надмірній консолідації ринку. За словами президента асоціації “Виробники ліків України” Петра Багрія, п’ять аптечних мереж володіють 80-85% ринку. Це призводить до обмеження вибору препаратів, завищення цін та зниження доступності ліків у регіонах.
Великі аптечні мережі знижують доступність дешевих препаратів, віддаючи перевагу дорогим іноземним аналогам з високою маржею. Також вони не зацікавлені в розширенні присутності в малих містах і селах, що обмежує доступ до необхідних медикаментів для багатьох громадян.