День в історії: 18 вересня в минулому Тернопілля

Австрія зайняла південну частину Кременеччини (1773-ий), більшовики окупували Тернопільщину (1939-ий), а в Тернополі народився фігурант «Списку Шіндлера» й розташовувався штаб Українського фронту.

Читайте, якими ще подіями увійшло в історію Тернопільщини 18 вересня:

• 1773-го Габсбурґи захопили Збаражчину.
• 1773-го, згідно з австрійсько-російською угодою, Австрія зайняла південну частину Кременеччини. Територія Тернопільщини на північ від лінії сіл Білозірка – Москалівка – Верещаки – Шимківці – Колодне – Заруддя – Раковець – Бутин – Устечко – Башуки – Лопушне – Крутнів, включаючи їх, залишалася за Річчю Посполитою, а решта відійшла до Австрійської імперії.
• 1882-го у Товстолузі нині Тернопільського району народився Осип-Лев Павлишин – вчитель, громадсько-політичний діяч, учасник Листопадового зриву в Тернополі. Це саме він встановив український прапор над будівлею Тернопільського староства.
• 1887-го у Тернополі народився фігурант «Списку Шіндлера», учений-географ, професор Юзеф Сташевський (Галічер). Урятований під час Другої світової війни О. Шіндлером. Помер 5 вересня 1966 р. у Варшаві (Польща).
• 1918-го у Лисій, що на Підгаєччині, народвися Іван Палащук (псевдо «Славк») – учасник національно-визвольних змагань. Працював у підпільній друкарні в Рудниках.
• 1920-го Гусятин остаточно зайняли польські війська.
• 1920-го Монастириська відійшла до Польщі та до 1939-го залишалося в підпорядкуванні Бучацького повіту Тернопільського воєводства.
• 15–18 вересня 1920-го в Боднарівці Гусятинського району відбулися бої 3-ї Залізної дивізії Армії УНР під орудою ґенерала О. Удовиченка з більшовицьким військом.
• 1939-го Тернопільщина повністю опинилися під більшовиками. Оперативну групу органів НКВС, яка увійшла в Тернопіль, очолювали найвищі за ранґом чекісти, котрі брали участь у поході, – заступник наркома СРСР Меркулов і нарком УРСР Сєров.
• 1939-го в Тернополі у приміщенні на вул. Листопадова, 4 розташовувався штаб Українського фронту (нині в тому приміщенні – прокуратура). Перебував у нашому місті до 1 жовтня 1939-го
• 1939-го в Підгайцях зупинявся Людвік Свобода (чехословацький військовий і державний діяч. Від1968-го по 1975-ий — президент ЧССР. У Підгайцях він зустрівся з генералом чеської армії Л. Мехлісом.
• 1941-го карбованець замінили польським злотим, що мав би сприяти розвиткові торговельних відносин дистрикту в генеральній губернії.
• 1945-го місцеві «стрибки» пограбували Глібівську ґуральню, що на Гусятинщині. Винесли з неї 1,2 тис. літрів спирту.1945-го підрозділ НКВД вбив 8 мирних жителів Русилова, що на Бучаччині.
• 1948-го під час облави енкаведистів (МГБ), за півтора кілометра від Базниківки, що на Бережанщині, загинули вояки ОУН Іван Ковальчук («Гомін»), Василь Городецький («Топіль») та Іван Жмурко («Орест», «808»).
• 1950-го в Трибухівцях, що на Бучаччині, народився педагог-хормейстер, фольклорист Михайло Варгун. Засновник і організатор регіонального фестивалю хорових колективів «Чорнобаївський заспів», херсонського художнього фольклорного колективу «Свічадо».
• 1973-го в Польщі помер український педагог, доктор філософії, уродженець Струсова, що на Теребовлянщині, Лев Цегельський. Викладач грецької, латинської мов, української літератури і мови у Тернопільській українській гімназії. Після закриття гімназії в 1930-му – водій, автомеханік та годинникар у Тернополі. Організував при Подільському союзі кооператив автомобільно-шоферну школу. При власній годинникарно-ювелірній майстерні – школу годинникарів. В 1944-му року виїхав до Чехії, звідти в 1945-му – до Польщі, де працював годинникарем.
• 1994-го величавий Меморіал на Лисоні увіковічив безсмертну пам’ять січових стрільців. Він став символом боротьби українського народу за утвердження державної незалежності.