03.05.2024
02:55
Це наша земля, яку, «виявляється, не хочеться лишати надовго, що за неї, виявляється, хочеться чіплятися зубами». Наша Україна…
Всеохопна весна врапт заявила про свої права – здавалося б, лише радіти. Продавчиня у маленькій крамниці каже: «Ось і починаються городи. Може, забудуся». Оце наша правда цьогорічної весни – працювати так, щоб втомлене тіло гасило емоції, притуплювало біль й сигналізувало про сталість буття: так було минулої весни, так є і так буде.
Дивлюся відео з харківського ринку Барабашово. Автор за кадром каже: «Немає людей зовсім, пустка, усі повиїжджали». Він іронізує – насправді ринок вирує. Харків, який не має спокою від тривог – майже постійно під загрозою ракет, шахедів, КАБів, де прильоти за прильотами, намагається повноцінно жити. Це теж реалії цьогорічної весни: жити всупереч усьому. Всупереч погрозам ворога про новий наступ, врешті наш Президент теж це озвучував – про загрозу наступу наприкінці травня чи у червні. Київський мер також вважає, що ворог зробить другу спробу захопити столицю. Одеса зміцнює оборонні фортифікації, але водночас заявляє про наміри відкрити пляжі. Це Одеса – оптимістична, життєрадісна, наша перлина… Це наша земля, територія, яку, за словами поета Жадана, «виявляється, не хочеться лишати надовго, що за неї, виявляється, хочеться чіплятися зубами…». Наша Україна…
Зрадницькі нотки про мирні перемовини (а які вони можуть бути за нинішньої нашої слабкої позиції, не треба й пояснювати) врапт з’явилися у деяких авторів цифрового контенту, яких я раніше читала без застережень. Тепер вони у «бані», бо не може бути у долі Батьківщини опції «здатися». Також дратують до безміри тернопільські вуличні балачки «чи дійде до нас москаль». Не допускати й думки про здавання територій – це теж виклик нинішньої весни. Вбити українську енергосистему, щоб зупинити оборонне виробництво і морально вбити українців – така мета ворога.
Світ не завмер – він про нас клопочеться. Блінкен прибув до Франції на переговори щодо України та Гази. У квітні американський Конгрес вийде з відпустки і розгляне допомогу Україні. Кажуть, десь у двадцятих числах. Нескоро? А що їм спішити, якщо наші депутати теж не спішать із законом про мобілізацію і теж пішли у відпустки?.. Усе більше фахівців схиляються до того, що допомога Україні таки буде. Зараз Білий дім переймається тим, щоб спікер Палати представників Майк Джонсон поставив на голосування законопроєкт щодо допомоги Україні, який вже схвалив Сенат. Нагадаю, що частина республіканців (це переважно трапісти) прихильники того, аби не давати допомогу безкоштовно. Про те, чи підпише Байден закон, що включатиме «нововведення», серед яких – надання Україні частини допомоги у вигляді кредиту, розповіла речниця Білого дому Карін Жан-П’єр. «Я не збираюся вдаватися до гіпотез. Ми висловилися дуже чітко. Ми вважаємо, що якщо спікер поставить на голосування додаток про національну безпеку – очевидно, що він включає Україну, гуманітарну допомогу, Ізраїль, Індо-Тихоокеанський регіон. Він отримає більшість двопартійної підтримки в залі засідань Палати представників. Це все, що йому потрібно зробити», – сказала Жан-П’єр.
За їхній непоспіх і невизначеність платимо життями і кров’ю. Підтримка України доволі суперечлива – на словах за нас, на ділі – не завжди і не усі. Лише один факт: через блокування українсько-польського кордону Державний бюджет України у березні недоотримав 6,3 млрд грн. Це великі гроші, які могли б піти на оборону. До ініціативи блокувати українську агропродукцію може приєднатися і Франція – про це недавно заявив Макрон. Тож підтримка світу має дуже дивні стандарти – від заяв про можливість ввести війська до блокування збіжжя. А ще Китай почав посилювати співпрацю з росією, деякі країни, як от Бразилія, взагалі не хочуть чути про наші проблеми.
А у нас нестача озброєння – навіть ракети для ППО на завершенні. Як повідомив Сирський у нещодавньому інтерв’ю, Сили оборони виконують завдання на всій величезній лінії фронту фактично за нестачі озброєння та боєприпасів. На його думку, в цих умовах перехід до стратегічної оборони є логічним рішенням. Він вірить, що «снарядний голод» можна вирішити, якщо союзники допоможуть Україні в обсягах, які обіцяють. «Але настільки ж логічним є і зворотне: якщо Захід, як заявляє, поставить Україні все, що потребують її Збройні сили, це дасть змогу відкинути ворога, скільки б людей не мобілізовувала росія, і нарешті завершити цю війну військовою перемогою над противником», – додає Головком.
Між тим, надходять тривожні звістки про те, що окупанти зайшли на околиці Часового Яру на Донеччині й зайняли там панівні висоти. За словами аналітика Романа Погорілого, вихід на висоту дає ворогу оперативний простір для подальшого просування, вогневий контроль, тому що ця висота покриває дуже велику територію огляду. «Щойно вони бачать успіх на певній ділянці, туди стягуються сили. Часів Яр обстрілюється з авіації і з артилерії. Відповідно, вони почали все рівняти з землею», – повідомив він.
Погорілий також розповів виданню OBOZ.UA про ситуацію в Іванівському – населеному пункті безпосередньо на лінії фронту, який, за повідомленнями окупаційних джерел, вже взято.
«Зараз йдуть важкі бої за Іванівське, але важливо зазначити, що це село не перебуває під повним контролем ворога, як вони це люблять оголошувати заздалегідь. Наші військові там б’ються, намагаються стримувати тиск. Вони зайшли на висоти на північ від Іванівського, там точаться дуже важкі бої, адже не можна давати ворогу просуватися. Якщо вони просунуться ще більше на північ, вони отримають вогневий контроль з висоти, відповідно, будуть перекривати логістику і саме наше угрупування опиниться під загрозою», – попередив аналітик.
Доступ до Часового Яру відкриє доступ для продовження їхніх наступальних дій, плацдарму для наступу на Костянтинівку. Наразі основною метою окупантів у Донецькій області є Краматорсько-Слов’янська агломерація.
За остатніми даними Генштабу, справи на фронтах такі. На Лиманському напрямку українські воїни відбили 9 безуспішних атак противника в районі населеного пункту Терни Донецької області, де російські окупанти, за підтримки авіації, намагалися прорвати оборону українських військ.
На Бахмутському напрямку українські воїни відбили 18 атак в районах населених пунктів: Білогорівка Луганської області; Спірне, Івано-Дар’ївка, Богданівка, Іванівське, Кліщіївка, Часів Яр Донецької області.
На Авдіївському напрямку відбито 10 атак в районах населених пунктів: Бердичі, Первомайське Донецької області.
На Новопавлівському напрямку Сили оборони України продовжують стримувати ворога в районах населених пунктів Георгіївка, Новомихайлівка, Велика Новосілка, Урожайне Донецької області, де російські окупанти, за підтримки авіації, понад 25 разів намагалися прорвати оборону українських військ.
На Оріхівському напрямку російські окупанти здійснили 4 атаки на позиції українських військ в районах Старомайорського Донецької області та північно-західніше Вербового Запорізької області.
На Херсонському напрямку російські окупанти намагаються вибити українські підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра. Протягом минулої доби російські загарбники 4 рази атакували позиції українських військ на цьому напрямку.
Протягом минулої доби авіація Сил оборони України завдала ударів по пункту управління та 7 районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки російських окупантів.
