Повідомити новину

Поширити:

У 2015 р. у рамках 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку відбувся саміт ООН зі сталого розвитку, на якому було затверджено нові орієнтири розвитку людства до 2030 р. Підсумковим документом саміту  було затверджено 17 Цілей Сталого Розвитку та 169 завдань для їх виконання.      Україна, як і інші країни-члени ООН, приєдналася до глобального процесу забезпечення сталого розвитку і визначила національні завдання по кожній з цілей сталого розвитку.

Серед цілей сталого розвитку в Україні міцне здоровя та благополуччя. Зокрема, у цілі три йдеться про забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю у будь-якому віці.  Йдеться про те, що треба мінімізувати смертність, якій можна запобігти, серед дітей віком до 5 років, знизити передчасну смертність від неінфекційних захворювань, знизити на чверть передчасну смертність населення, у тому числі за рахунок упровадження інноваційних підходів до діагностики захворювань тощо.
14 листопада людство мало Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом  –  день, який служить нагадуванням всьому прогресивному людству про те, що поширеність захворювання невпинно зростає. Вперше Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом був проведений Міжнародною діабетичною федерацією і Всесвітньою організацією охорони здоров’я 14 листопада1991 року для координації боротьби з цукровим діабетом у всьому світі.
Всесвітній день боротьби з діабетом був започаткований  з метою підвищення обізнаності населення про діабет, причини його розвитку, методи профілактики та запобігання руйнівним наслідкам. Всесвітній день боротьби з діабетом вирішено відзначати  щорічно   14 листопада – в день народження Фредеріка Бантінга, який разом з Чарльзом Бестом відкрив інсулін у 1921 році.
«Солодка»  проблема має багатовікову історію і своїм корінням сягає часів Авіценни (980 – 1037рр.). У доінсулінову еру туберкульоз сприяв цукровому діабету  в 40 – 50% випадках і хворі вмирали через 1-2 роки. Після введення в практику інсуліну  у 1922 р., а потім і протитуберкульозних препаратів  у 1944 – 1945 рр. поєднання цих захворювань зменшилося та збільшилася тривалість життя хворих. Нині фахівці фіксують діабет спадковий та набутий через стреси, інфекційні захворювання, надмірне вживання солодощів, збій у роботі імунної системи тощо.
Встановлено, що число хворих на цукровий діабет  подвоюється через кожні 15 років. Масові  обстеження показали, що в розвинених країнах тяжкими формами  страждає від 2 до 4% населення. За останні десять років поширеність цього захворювання  в Україні збільшилася в півтора рази і становить понад мільйон  хворих. Серед зазначеної кількості хворих на цукровий діабет  першого типу в Україні хворіє близько 85 тис. людей, а решта (90%) мають діагноз – цукровий діабет другого типу. Багато українців просто не знають, що вони хворі на цукровий діабет.
Нещодавно з метою допомоги хворим на цукровий діабет в області  створено громадську організацію «Обєднання батьків дітей і молоді Тернопілля, хворих на цукровий діабет «Діа-Дім».  Уже сама назва організації «Діа-Дім» говорить сама за себе і розшифровується, як діабет дітей та молоді. Очолив організацію відомий на Тернопіллі журналіст, громадський діяч з Копичинців Гусятинського району Роман Карлович Островський.  За його словами, взятися за цю справу він вирішив, щоб підтримати хвору на цукровий діабет свою внучку  Ілону та сотні інших  хворих дітей та молодих людей. До слова, організація вирішила працювати з хворими на цукровий діабет віком до 40 років у всіх районах області, у всіх територіальних обєднаних громадах області, дійти до найвіддаленіших сіл та хуторів краю.

  • Зараз ми проводимо організаційні заходи,- каже Роман Карлович, – створили осередок у Тернополі, створюємо осередки громадської організації у районах. Активно допомагає мені заступник, тернополянка Наталя Сапсай, в якої хвора  дочка Валентина. Для координації роботи хочемо  мати приміщення у Тернополі. Адже за даними обласного дитячого ендокринолога Л.А Качор в області маємо 278 дітей, хворих на цукровий діабет, найбільше у  Тернополі та у Чортківському,  Гусятинському, Теребовлянському, Тернопільському, Бережанському районах. У 35 дітей цього року виявлено захворювання вперше, тоді як раніше фахівці фіксували  10-12 в рік.
  • Що плануєте?,- запитую.
  • У першу чергу обєднатися, щоб підтримувати один одного. І не лише батьки батьків, а й хворі діти та молоді люди один одного. Чекаємо на допомогу від благодійних організацій. І не тільки ліками, допоміжними матеріалами, як шприци, методички тощо. Варто допомогти з забезпеченням збалансованого  харчування, адже діти та молодь мають споживати якісну їжу – нежирну, овочі фрукти, телятину, рибу, гречку тощо. У молодих формується організм, а цукровий діабет часто згубно впливає на слух, зір, внутрішні органи тощо.   Чим молодша дитина, тим більше проблем, бо формується організм.  Тому варто розповідати такій категорії хворих який спосіб життя вести, що їсти, що можна не можна. У такому форматі працює, наприклад, Школа діабету при обласній дитячій лікарні, яку веде  лікар-ендокринолог обласної дитячої лікарні Вікторія Фурдела. Тут розповідають як  користуватися глюкометрами, вводити інсулін, як бути, коли цукор підвищується або навпаки понижується.

Варто подбати і про відпочинок для хворих на цукровий діабет, наприклад, можна, організувати поїздки в Карпати. Адже діти  у такому випадку мають бути під наглядом батьків, вихователів чи вчителів, лікарів. Мало хто знає, що хвору на цукровий діабет дитину не беруть у табір, де нема ендокринолога. Тобто усе це дуже відповідально. Але такі діти  та молодь не повинні відчувати дискомфорту у суспільстві. Вони не мають   відчували повсякчас, що вони хворі.
Тому треба в області на базі одного з  дитячих таборів організувати зміну для діабетиків. Також путівки дають працюючим мамам, що платить соціальні внески, а мами дітей, що хворіють на цукровий діабет в основному не працюють, бо такі діти потребують цілодобового догляду. Через надлишок  глюкози «солодкі» діти дуже розумні, але їм складно бути не такими, як всі…
Наша організація уже домовилася про безоплатні  відвідини «солодкими» дітьми  басейну та ван з рапою у відпочинковому  комплексі  «Орися» в  Оришківцях Гусятинського району. Назустріч нам пішов керівник Ярослав Євгенович Угляр. Допомогла нещодавно і тернополянка Світлана Дуда. Вона привезла ліки та допоміжні матеріали з Італії, де працює, бо з власного досвіду знає про хворобу.  Сподіваюся, таких меценатів до нашої громадської організації у перспективі додасться.
Голова громадської організації «Обєднання батьків дітей і молоді Тернопілля, хворих на цукровий діабет «Діа-Дім» Роман Островський особливу увагу загострив на забезпеченні хворих на цукровий діабет  тестполосками, глюкометрами, інсуліном тощо. З бюджетним забезпеченням час від часу виникають серйозні проблеми. А тестполоски, наприклад, вартують 350 грн (у коробці 50 штук).  Дитині це на 3-4 дні (чим менша дитина, тим частіше треба міряти цукор).
«Діа-Дім» стала членом Міжнародної діабетичної асоціації України. Роман Карлович з однодумцями уже розпочав стукати у різні двері, аби громадська організація запрацювала на повну силу. Він каже, що велике значення має поінформованість. Наприклад, мало хто знав про  всеукраїнську акцію «Діа-Говерла». Їй передував конкурс малюнків. Відтак у липні 12 дітей-переможців  з різних регіонів України   (з нашої області не було, бо, мабуть,  не знали про таку акцію) піднялися на Говерлу.  Відтак ці хворі діти не відчули, що хворі, а  такі ж як і інші члени нашого суспільства. З ними були  батьки, лікарі, які що пів години міряли їм цукор. І всі дванадцять  13-17-річних дітей вийшли на Говерлу…
Галина ВАНДЗЕЛЯК