Був магазин, де іноземці та тернопільська еліта купували речі за валюту: як змінилась вулиця Замкова

Замкова – одна з центральних вулиць міста. Саме тут розташований Тернопільський замок, легендарний готель «Тернопіль», вихід до парку, фонтани та сквер. Раніше вулиця виглядала інакше.

Журналісти 20 хвилин відтворили ретро–фото міста. Дивіться, який вигляд колись мала вулиця та що цікавого там було.

Вулиця Замкова раніше називалась вулицею Суворова. Так виглядав сквер, де зараз Майдан Волі. Навколо був парканчик.

– Блакитний парканчик, побілені стовпчики і зелень кущів, трави та дерев. Він і зараз гарний той сквер. Але з парканчиком він був якийсь домашній, затишний, – пригадує тернополянка Світлана Липка.

Так виглядав сквер на початку 70–х років. У будинку на фото працював магазин для іноземців «Каштан», де можна було купити імпортні речі за валюту. Однак тернополяни пригадують, що там могли закуплятися і «вершки суспільства» та еліта, яка мала валюту, яку за часів СРСР звичайні люди не мали.

Звичайні тернополяни могли лише зайти та подивитися на омріяні імпортні речі, які були в дефіциті. Адже валюти у населення не було.

– По дорозі зі школи з подружкою туди часто заходили, – пригадує тернополянка Валентина Арогова. – Сиділи на турецьких пуфах. Був звичайний магазин з імпортними товарами. Пустий без покупців.

Деяким звичайним тернополянам щастило і вони могли за валюту щось купити у цьому магазині.

В «Каштані» я купляла велику хустку за 5 доларів, які нам передали з Америки родичі. Ще збереглася, – згадує тернополянка Лариса Шевчук.

— Коли я вчилася на першому курсі в інституті, тоді всі в Польщу їздити, везли туди різні промислові речі, подавали і мали валюту, — розповідає тернополянка пані Ольга. — І я з татом так їздила, це був 89-й-90-й рік. Пригадую, як купила собі в «Каштані» туфлі за 59 німецьких марок. Потім був час, але недовго, що в цьому магазині і за радянські карбованці продавали. Якщо не помиляюся, то пачка дівчачих цигарок «Мальборо» з ментолом котувала 25 карбованців — це було пів звичайної стипендії. І ще я собі там дві блузки купила — фасон однаковий, але різних кольорів, ціни уже не пригадую.

А декому з місцевих продавати речі відмовлялись, навіть за валюту.

– Я раз спробував там за долар сигарет купити. Прогнали, ще міліцію визвати хотіли. Я цей долар потім на болгарський диск «Boney M» махнув.

Так виглядав магазин у 1995 році, коли Україна здобула незалежність. Звичайні імпортні речі вже не були недосяжною мрією, а зберігати та розплачуватись валютою міг кожен.

Біля пологового будинку були ліхтарі–тюльпани. Це фото 1972 року.

А так виглядав готель «Тернопіль». Зараз готель осучаснили і він отримав категорію «Три зірки».