Борис Гуменюк: поет, народжений війною

30 січня виповнюється 60 років від дня народження поета, прозаїка, громадського діяча, військовика Бориса Гуменюка. Напередодні його ювілею працівники відділу краєзнавчої літератури та бібліографії Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки підготували книжково-ілюстративну виставку «Поет, народжений війною». 

Народився Борис Гуменюк в селі Острові біля Тернополя. Після закінчення десятирічки працював на виробництві в Тернополі, у 1990 р. перебрався до Києва, де вийшла його перша поетична збірка «Спосіб захисту» (1993), наступний – роман «Лукʼянівка» (2005). Був одним із координаторів проєкту «Інша література», який мав на меті представляти альтернативну сучасну українську літературу. У рамках цього проєкту видав роман «Острів» (2007) і повість «Та, що прибула з неба» (2009). З початком російсько-української війни йде на фронт і там пише вірші та короткі прозові тексти. Згодом, у 2014 р. побачила світ збірка «Вірші з війни», а 2016 р. – збірка прози «Блокпост». У 2018 р. вийшов двотомник письменника: «Вірші з війни» та «100 новел про війну».

«…Гуменюк вивів українську поезію на новий рівень мовної експресії, а в прозі у сконцентрованій формі та з художньою майстерністю представив різноплановий досвід війни. Цей досвід, як засвідчує письменник, несе в собі страждання, біль, смерть, однак він дає змогу остаточно розпрощатися з останньою імперією, уможливлює інше, вільніше життя у майбутньому», пише літературознавець Тарас Пастух.

За творами Гуменюка поставлено два спектаклі: «Блокпост Україна» у Театрі української традиції «Дзеркало» і «Війни нема…Є» у Дніпровському академічному українському музично-драматичному театрі ім. Тараса Шевченка.

Як режисер і сценарист у спробував себе у документальному фільмі «Кіндрат», який присвячений бойовому побратимові, ОУНівцю Василю Кіндрацькому, що загинув у Донецької області 2015 року.

Після повернення з російсько-української війни, у 2017 році почав займатися живописом, написання картин стало для цього реабілітацією.

«Я взявся за пензель, коли мені було 52 роки. Із півтисячі картин, які я написав, в мене зараз залишилося десь півсотні. Інші роботи продані. Не знаю, якого рівня цей живопис. Я тільки зараз починаю отримувати якісь відгуки від мистецтвознавців», говорив військовослужбовець.

Стефанія Андрусяк так говорить про картини Гуменюка: «Його роботи сповнені символізму, митець звертається до теми покинутої, забутої землі, що потерпає від крові, вибухів, викликаючи у глядача почуття страху, тривоги».

З кінця грудня 2022 року поет та герой-захисник вважається зниклим безвісти, ймовірно, потрапив у полон.

Ми маємо його знати, пам’ятати та вірити – ще живий!

Запрошуємо у відділ краєзнавчої літератури та бібліографії Тернопільської ОУНБ переглянути книжкову виставку-персоналію та ознайомитись із творчим доробком Бориса Гуменюка і літературою, яка розповідає про його життя та діяльність.