У школах обладнали бомбосховища, уроки проводять в очному та змішаному форматах, підлаштовують під графіки відключення електропостачання.
Укриття та тривожні наплічники
За даними Міністерства освіти і науки України, станом на середину листопада навчання триває у 12 924 школах, 7764 школи працюють очно й у змішаному форматах, а 5160 – в онлайн-режимі. Загалом у закладах загальної середньої освіти навчаються понад 4 млн учнів: очно – понад 1 млн учнів, за змішаною формою – 1,1 млн, дистанційно – 1,9 млн, із них понад мільйон – переселенці з Донецької, Запорізької, Луганської, Дніпропетровської, Сумської, Миколаївської, Харківської й Херсонської областей.
Начальниця управління освіти Тернопільської ОВА Ольга Хома зазначила, що на Тернопільщині з 1 вересня освітній процес розпочався в 621 закладі. З них: 377 шкіл працюють в очному форматі, 239 – у змішаному і лише у 5 школах навчаються дистанційно.
Також у Міносвіти зазначили, що понад пів мільйона українських дітей розпочали навчальний рік за кордоном. Оскільки чимало українців планують повернутися додому, діти часто вивчають дві програми: ходять в школу у Європі і слухають уроки-онлайн українською.
В Україні ж головною умовою очного навчання є наявність у школі бомбосховища, або доступ до нього у межах до 10 хвилин. Це може бути підвальне або цокольне приміщення з двома виходами. У сховищі мають бути місця для сидіння, питна вода, резервне освітлення, засоби для надання медичної допомоги, засоби зв’язку й оповіщення.
Головна освітянка Тернопільщини додала, що під час тривог розроблено чіткий алгоритм дій. Після того, як у школі ввімкнули систему оповіщення, учитель має припинити заняття і відвести учнів в укриття. Якщо дитина перебуває в укритті закладу освіти під час повітряної тривоги, батьки можуть її забрати тільки після відбою.
Ще на початку навчального року у Нацполіції розробили рекомендації, що дітям слід мати у «тривожному наплічнику», який потрібно взяти в укриття. Це – вода, шоколадні батончики чи снеки, контакти батьків чи родичів, індивідуальний запас ліків, комплект одягу та білизни, улюблену іграшку.
«Важливо не перевантажувати наплічник школяра та зберігати у школі те, що дозволяє адміністрація. Все інше: їжа, вода, засоби гігієни, ковдри, ліхтарики, універсальна аптечка, має заздалегідь підготувати і забезпечити заклад освіти», — наголошують правоохоронці.
Блекаути і довгі канікули
Як відомо, навчальний рік 2022–2023 триватиме на місяць довше. Він почався першого вересня 2022 року, а закінчиться 30 червня 2023 року. Водночас освітній процес напряму залежить від безпекової ситуації. Так, після масованої ракетної атаки 15 листопада навчальні заклади багатьох областей перейшли в онлайн режим.
Також школи вимушені підлаштовуватися під графіки відключення електропостачання. Багато шкіл перейшли на змінність навчання, а також почали опановувати навчальні застосунки, які не потребують підключення до Інтернету.
«Ми працюємо з Міненерго для того, щоб утворити чіткі графіки відключення і під це підлаштувати освітній процес. У багатьох школах переходимо на змінність навчання, враховуючи графіки відключень. Зсунули графіки початку навчання з 8 години на 9-ту», – пояснює міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
Зміни стосуються і планування онлайн-уроків, тим, хто не має змоги долучитися до занять через відключення світла, вчителі надсилають матеріали для самоопрацювання.
Також освітній процес вимушений адаптуватись до опалювального сезону. Ольга Хома каже, на Тернопільщині кожен орган місцевого самоврядування сам вирішує, коли розпочинати зимові канікули. У більшості громад не було осінніх канікул, тому зимові триватимуть майже місяць.
«Наші освітяни готові до нових викликів. Насамперед це – безпека учнів. 100% шкіл Тернопільщини розпочали опалювальний сезон. Більшість навчальних закладів мають власні генератори. Освітяни роблять усе, щоб дітям надати якісну освіту», – додала Ольга Зіновіївна.
Попри повномасштабну війну, освітній процес в Україні триває і всі його учасники максимально адаптуються до ситуації. Адже освіта теж наша зброя.
Все буде Україна!