Легіон Українських січових стрільців: цікаві факти, які має знати кожен
У 2022 році пісня “Ой, у лузі червона калина” стала символом боротьби українського народу за свою свободу. Колись вона була голосом Українських січових стрільців.
Сьогодні,1 листопада 2022 року, в Україні відзначають 104-ту річницю Листопадового Чину та проголошення Західноукраїнської Народної Республіки.
Підбірка цікавих фактів про мужніх борців за суверенну державу:
31 жовтня 1886 року народився видатний військовий діяч, який боровся за незалежність України, командувач Армії УНР, голова штабу корпусу січових стрільців Марко Безручко. Це спільний герой поляків та українців у польсько-більшовицькій війні 1920 року. Коли польський уряд нагородив його найвищим військовим орденом, генерал відмовився прийняти нагороду та заявив, що воював за Україну, а не за Польщу.
“Ой, у лузі червона калина” у 2022 році стала голосом усього українського народу в боротьбі за незалежність у повномасштабної війні з Росією, як колись була голосом січових стрільців.
Цьому легіону належить і відома фраза “Слава Україні”. 100 років тому Російська імперія, що володіла більшою частиною України, здійснювала окупаційний наступ на останню фортецю українства — Галичину. 7000 добровольців дали загарбникам пекельну відсіч.
На початку ХХ століття в арміях світу не воювала жодна жінка. А в легіоні Українських січових стрільців служили аж 33. Жіночий загін складався переважно зі студенток. Троє з них брали безпосередню участь у військових діях та отримали бойові нагороди — Софія Галечко, Ганна Дмитерко та Олена Степанів. Остання стала першою жінкою-офіцером у світі в званні хорунжої. Вона очолила бойову сотню військових чоловіків.
Про українських дівчат-воїнів із захопленням писали безліч світових ЗМІ. Добровольцями в УСС йшли освічені і всебічно розвинені українці. Серед старшин і стрільців було майже 40% інтелігенції: громадських та політичних діячів, поетів, художників. Серед архівних документів є численні листи батьків з проханням взяти їхніх ще неповнолітніх синів в українську збройну формацію.
Українські січові стрільці хотіли відрізнятися від австро-угорської армії, у складі якої вони тоді воювали. Воїни самі перешивали мундири, навіть прив’язки до шаблі в офіцерів були синьо-жовті. Головним атрибутом військової форми була шапка мазепинка. Клинчастий розріз передньої частини головного убору нагадував шапку мегерку, яку носили козаки у XVII столітті в період гетьманства Івана Мазепи. Звідси головний убір й отримав свою назву. Спереду на мазепинці була кокарда із зображенням герба Львівської землі — лева на скелі. Розробив головний убір один із добровольців УСС Левко Лепкий. Син українського поета Івана Франка Петро також служив у легіоні січових стрільців.
Легіон українських січових стрільців став першою спробою організувати українську національну армію, яка захищала українців від іноземного поневолення.
