Від нього залежить інтенсивність спротиву артилерії ворожим наступам, пи ше “20 хвилин Тернопіль”.
За взірцевість військовій службі відзначений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України.
У школі цікавився комп’ютерами, розбирав їх, переробляв, модернізував, тому, закінчивши дев’ять класів Івачівської школи, вступив до Зборівського коледжу ТНТУ ім. І.Пулюя на спеціальність «Розробка програмного забезпечення», тобто на програміста.
На строкову службу призвався у 2018-му, пройшов навчання в Старичах і потрапив до Тернопільської артилерійської бригади. Опісля підписав контракт ще на три роки. Потрапив в роту матеріального забезпечення і досі служить в цьому ж підрозділі. У квітні контракт закінчився, та служба на час війни продовжується.
Обслуговує Гармата дві області. Каже, що любить великі машини, впевнено на таких себе почуває, наче вони піднімають йому самооцінку. Свою лагідно називає “Крихіткою”. Щоденно доводиться долати від 200 до 600 км по польових дорогах.
Часто машина виходить з ладу. Тому при собі — необхідний запас інструментів та запчастин для швидкого усунення недоліків. Перевозить по 10-12 тонн вантажу. Основна вага — снаряди до гармат.
“На одну бойову позицію в середньому щоразу йде більше ста снарядів, — уточнює Гармата. — Вага одного — 50 кг, плюс ще 20 важить заряд і підривник.“
Усе вантажать своїми руками. Постачання, які прибувають зі складів, теж вигружають самі.
Саме боєкомплекту, за словами Василя, хлопці на позиціях тішаться найбільше.
Нерідко чує їх запал наш співрозмовник: «Ох і всмалимо мос…лям». Максимум, який можуть вистріляти по русні — це до 400 снарядів за день.
Потрапляв під обстріли і підрозділ Василя, каже, що паніка і страх в таких випадках пропадають, навпаки — виділяється адреналін, з’являються додаткові сили, вмикається логіка.
З першого дня повномасштабної війни, як тільки оголосили тривогу, Гармата відчув потужну підтримку тилу. Місцеві допомагали рити окопи, ладнати транспорт, активізувалися волонтери.
“Відчувається підтримка, це — підняття духу, люди відносяться гарно, показують, що вони — за тебе, розуміють, що ти прийшов їх захищати. Жінки допомагають, продуктами, чоловіки дістають запчастини для машин, — поділився Гармата. — А найбільше вражають блокпости, які облаштовують діти в деяких населених пунктах, це дуже зворушує. Вони нам дарують малюнки з побажаннями, а ми пригощаємо їх цукерками. І стільки позитивних емоцій, що не передати словами”.
Мріє боєць Гармата і про своїх діточок.
Разом із дружиною Юлею, одружилися зовсім нещодавно, скромно скріпивши почуття підписами в ДРАЦСі.
