Як постало товариство «Просвіта»

«Це був час, коли наша інтелігенція, люди мирські і духовні соромились розмовляти рідною мовою і погорджували словом предків наших. Під такий час бралися ми з думкою вибороти для погордженої «хлопської» мови почесне місце», – І. Пулюй.

8 грудня 1968 р. у Львові скликали перший загальний збір товариства «Просвіта», на якому започатковано діяльність цієї громадської організації.

Ідея заснування товариства «щоби спомагати народню просвіту в напрямках матеріальнім, моральнім і політичнім через видавання практичних книжок в тій мові, якою народ говорить», вийшла від студентської молоді та патріотичної інтелігенції.

Першим виданням товариства стала читанка для сільських людей «Зоря», яку уклав професор А.Партицький. Це був збірник статей, оповідань, казок, що мав наприкінці розділи «Всячина» та «Лікарський порадник».

Другим виданням «Просвіти» стала книжечка С.Качали «Що нас губить, а що нам помочи може», написана у формі популярних бесід. У ній автор закликає до ощадності, боротьби з пияцтвом, організації допомогових кас.

У Тернополі установчі збори членів філії товариства «Просвіта» відбулися 29 червня 1876 р. в залі міського магістрату. Учасники зборів – педагоги, громадськість міста, селяни з передмість Тернополя. Першим головою філії обрали адвоката Володимира Лучаківського, тодішнього бургомістра, а секретарем – викладача учительської семінарії Олександра Барвінського, на плечі якого лягла основна робота в товаристві.

До філії, окрім Тернопільського, входили Збаразький, Теребовлянський, Скалатський, Гусятинський і Чортківський повіти.

Тернопільська філія товариства немала собі рівних щодо освітньо-культурної діяльності, зокрема серед селян. Після Першої світової війни широкого розмаху набрало будівництво домів для читалень «Просвіти». До початку Другої світової війни майже в кожному селі Тернопільщини збудували читальню. При кожній з них була бібліотека з виданнями «Просвіти» та українською класичною літературою.

Польські окупаційні власті до їх діяльності ставилися вороже. А під час пацифікації 1930 р. по-варварськи знищували читальні, меблі, інвентар, книги, одяг до вистав, музичні інструменти, портрети і пам’ятники Т.Шевченку, І. Франку.

Восени 1939 р., після приходу червоних військ у Галичину, товариство «Просвіта» було заборонене і ліквідоване як ворожа націоналістична організація.

28 листопада 1988 р. в Тернополі було створено Товариство української мови ім. Тараса Шевченка, його очолив Р.Громяк.

12 жовтня 1991 р. організацію перейменовано на Всеукраїнське товариство «Просвіта». Нині товариство – наймасовіша культурно-просвітницька організація України.

Любов ЛЕВЕНЕЦЬ, старша наукова співробітниця відділу нової та новітньої історії ТОКМ.