Креативний лікар знімає стрес з допомогою… соломи

Петро Ростиславович Левицький –
директор комунального підприємства «Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр», який розташований у самому серці Тернополя, на вулиці Руській, 47. Він – лікар вищої категорії медицини невідкладних станів, кандидат медичних наук, доцент кафедри медицини катастроф і військової медицини Тернопільського медуніверситету імені І. Я. Горбачевського.
Окрім лікарської практики, має кілька хобі. Зокрема виготовив понад 60 картин із соломи, що прикрашають стіни не лише його помешкання, а й робочого кабінету. Відвідувачі  Тернопільського міського лікувально-діагностичного центру мають можливість милуватися ними…
Завдання лікаря – зрозуміти пацієнта
Петро Ростиславович народився на Рівненщині, звідти родом і його дружина. Навчався у  медучилищі у  Волинській області, закінчив Тернопільський   медінситут за фахом  «Лікувальна справа». Тут і залишився працювати, займаючись викладацькою та науковою роботою. У   2006 р. захистив кандидатську дисертацію. Працював головним лікарем станції швидкої допомоги, заступником  головного  лікаря Центру первинної медико-санітарної допомоги. Й нині підпрацьовує  лікарем виїзної бригади медицини невідкладних станів на «швидкій», бо своє покликання бачить у допомозі потребуючим. Каже, що головним завданням лікаря є зрозуміти пацієнта, його болі та проблеми.
Три  роки тому, очоливши Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр (раніше це була Залізнична лікарня), розпочав його реорганізацію. Відтак здобув другу вищу освіту у ТАНГу «Менеджмент закладів охорони здоров’я», щоб стати не лише лікарем, а й організатором медичної сфери.
У душі – дизайнер
Лікар Петро Ростиславович Левицький переконаний, що на покращення здоров’я суттєво впливають заняття різними видами творчості.
– Я у глибині душі є дизайнером, – каже Петро Левицький. – Завжди хотів створювати щось незвичайне, специфічне. Якось на Рівненщині познайомився з майстром народної творчості, яка працювала з соломою.
Ознайомився з технікою цього рукоділля, зайнявся  самовдосконаленням, прочитав відповідну  літературу і теж став  народним майстром. У вільний час створюю картини з соломи для себе, дарую друзям, рідним. На моїх роботах оживають фантастичні образи звірів, людей, квітів тощо.
– З якими кольорами працюєте? – запитую.
– Використовую солому різних відтінків – від блідо-жовтого – до насичено-коричневого, натуральні, без барвників. Кольору досягаю через  прожарювання соломи. Її заготовляю перед жнивами, під час жнив, за сухої погоди. Найкраще підходить солома, що два тижні не перебувала під дощем.
– Як лікар, можу запевнити, – каже Петро Ростиславович, – що зміна виду діяльності – найкращий відпочинок. Творче ремесло здатне відволікти від життєвих проблем і покращити здоров’я.
Петро Левицький – не тільки творець полотен із соломи, він свого часу колекціонував сірникові етикетки, монети, підстаканники. Любить  відпочинок на лижах.
На чільному місці – спорт
Петро Ростиславович – ще й спортсмен, майстер спорту. Він – голова Тернопільської обласної федерації аматорського кікбоксингу   Всесвітньої традиційної кікбоксерської асоціації. Спочатку займався боксом, згодом кікбоксингом, рукопашним боєм під час служби у спецвійськах.  Був на Майдані, а у  2014 р. – лікарем-добровольцем на Донеччині.
Його сини  – 23-річний Сергій та 16-річний Максим – також кікбоксери,  кандидати у майстри спорту, кількаразові  чемпіони України з кікбоксингу.

Галина ВАНДЗЕЛЯК

Фото Івана ПШОНЯКА