Степан БАРНА: «Повертаємо  історичну  пам’ять, щоб  духовно  об’єднати  різні  покоління  людей»

Інтерв’ю з головою  ОДА
– Степане Степановичу, 3-5 серпня віддзвонили «Дзвони Лемківщини» – вже традиційного Всеукраїнського патріотичного, культурно-мистецького фестивалю на теренах Тернопільщини. Тисячі тернополян мали можливість взяти участь у цьому прекрасному дійстві, за що організаторам заходу щирі слова вдячності.
– Подібні «заходи-родзинки», зокрема «Борщівська вишиванка», «Свято замків Тернопілля» у Збаражі, «Маланка» у Борщові, «Братина» у Шумську, «Луни повстанського краю» в Антонівцях, «Дзвони Лисоні» в Бережанах, вже стали добрими, всіма очікуваними традиціями, певною мірою навіть обов’язковими заходами, на які всі з нетерпінням чекають.
– Яка їх мета?
– Найперше, утвердити у світоглядах усіх поколінь українців історичну пам’ять, яка базується на правді та справедливості.
Історичне безпам’ятство – це найбільша і найжорстокіша біда, яка не лише знищувала впродовж століть наступність поколінь українців у дотриманні ними віри, традицій, моральних та усіх інших засадничих устоїв нації, а й за певних обставин (ідеологічного та духовного терору) породжувала цілі покоління людей – манкуртів – байдужих до потреб національної ідентифікації засобами мови, віри, культури, норм співжиття…
Сьогодні, для прикладу, наслідками такого історичного безпам’ятства є протистояння в українському суспільстві щодо наріжного національного питання нашої держави – отримання Українською православною церквою статусу автокефальної.
Йдеться про відновлення історичного статусу Української церкви, який було брутально забрано московським поневолювачем впродовж декількох століть від часу хрещення князем Володимиром Великим народу Русі-України.
Зрозуміло, що торжество правди та історичної справедливості відбудеться і  вже незабаром такий акт буде прийнято. Але турбує поведінка тих громадян, які, називаючи себе українцями, діють гірше «яничар», категорично заперечуючи навіть саму потребу прийняття такого рішення Константинополем.
Серед противників автокефалії УПЦ – чимало народних депутатів, політиків, які претендують на наступних виборах до Верховної Ради України отримати  реванш і очолити найвищі державні посади в Україні.
Важко навіть уявити, до якого стану вони мають намір довести Україну! Який статус державі, її мові, культурі, Церкві, зрештою, людям запропонують? Статус меншовартісних, «рабів, подніжків, грязі Москви», за визначенням Тараса Шевченка.
Щоби протистояти таким антиукраїнським настроям і планам наших опонентів, ми проводили і будемо проводити подібні національно-патріотичні заходи, і вони, направду, в кожному районі, а з часом і в кожній громаді нашої області будуть по-своєму оригінальними, неповторними.
 
– Зрозуміло, що організація проведення подібних масштабних заходів потребує великих затрат, у тому числі матеріальних, навіть для того, щоб той чи інший об’єкт привести до належного стану.
Хочу акцентувати і на проблемах відновлення об’єктів  спільної гордості усіх тернополян – замків та інших древніх архітектурних пам’яток, яких на території області чи не найбільше в Україні…
– Так, відновленню пам’яток замкового, палацового, архітектурного мистецтва впродовж останніх трьох років приділяємо особливу увагу. Намагаємося максимально залучити для цієї справи кошти держави, обласного та місцевих бюджетів, спецкошти заповідників, благодійних фондів.
До речі, наразі в області діють аж три державних установи-заповідники:  Національний заповідник «Замки Тернопілля» та два державних історико-архітектурних заповідники в містах Бережани та Кременець.
Все це дало нам можливість провести багато робіт, зокрема завершити реставрацію інтер’єрів палацу князів Збаразьких у м. Збараж, дзеркальної зали палацово-паркового комплексу у Вишнівці, ліквідацію аварійного стану центральної частини палацу графа Бадені в Коропці Монастириського району. Крім цього, виготовлено науково-проектну документацію щодо комплексної реставрації цієї унікальної пам’ятки.
Продовжується відновлення Бучацької ратуші – барокової перлини Тернопілля, яка належить до сотні найвідоміших ратуш світу і своїми архітектурними ансамблями перегукується з мистецтвом нашого земляка – геніального зодчого середини 18 століття Георга Пінзеля.
На черзі – реставрація споруд палацово-замкового комплексу у колишньому поселенні Червоногород у с. Нирки Заліщицького району.
Долучаються до цієї справи і органи місцевого самоврядування. Для прикладу, Киданецька сільська рада Збаразького району розпочинає реставрацію дерев’яної церкви 17 століття Святого Димитрія.
Відбудовуємо під’їзні дороги до пам’яток культури, а також до знаменитих печер – «Кришталева» та «Вертеба».
Це далеко не повний перелік робіт, які проводять в області з метою реанімувати пам’ятки історії, вдихнути в них дух наших предків, забезпечити нормальні умови для їх духовного пізнання значною кількістю сучасників і майбутніх поколінь.
 
Розмовляв Володимир БАВОРІВСЬКИЙ