Спочатку знищив чоловікові здоров’я, а потім… плюнув у душу

У понеділок Василь із сестрою були у Тернополі в лікарні. На молодого чоловіка очікувала чергова операція. Його ноги, руки – у численних медичних пластинах й шурупах. Два роки тому Василя, як мовиться, складали по частинах. Слава Богу, оклигав, тепер потрібно час від часу «підкручувати» оте «начиння». Втім, лікарі оглянули рентген-знімки і наразі відклали операцію.
Власне, після цієї доброї звістки Василь передумав ділитися публічно про свого кривдника, його невиконані обіцянки. Хоча перед тим аж закипав від люті… Як сказала по телефону його сестра: «Якось буде. Головне, що Василь залишився живим».
Але життєва ситуація молодого чоловіка є дуже повчальною, тому я все-таки наважуся переповісти її читачам, змінивши імена дійових осіб та не вказуючи населеного пункту.
 
Взимку 2016 року у селі на Борщівщині легковик  на великій швидкості збив місцевого жителя, який стояв на узбіччі. Це було десь о першій ночі – неподалік клубу. Василь стояв біля дороги, розмовляв з дівчиною і не побачив загрозу.
Скоївши наїзд, машина помчала далі. Для закривавленого Василя викликали «швидку».  Ось перелік травм, яких зазнав потерпілий: відкритий уламковий перелом  лівої великогомілкової кістки зі зміщенням фрагментів,  закритий уламковий перелом правої плечової кістки зі значним зміщенням фрагментів, закритий перелом правої лопатки зі зміщенням фрагментів, закритий уламковий перелом лівої малогомілкової кістки зі зміщенням фрагментів, передньобокий вивих правої гомілки.
Згодом ці тілесні ушкодження експерти кваліфікували як тяжкі та середньої тяжкості. Василь переніс низку складних операцій в обласному центрі, тривалу реабілітацію. Його здоров’я дуже підірване.
Хто ж винуватець? Цієї ж доби, коли сталася аварія, поліція розшукала водія-втікача. Було це не дуже складно – після ДТП на дорозі залишилися уламки та фрагменти іномарки. За ними і встановили машину -«Mitsubishi Lancer», власника. Горе-водієм виявився житель сусіднього селища. Коли ж провели експертизу на предмет алкоголю, з’ясувалося, що на момент аварії 25-річний водій був не просто п’яним, а у стані сильного алкогольного сп’яніння. Пояснював, що втік з місця події, бо злякався.
Заподіяні тілесні ушкодження, стан сп’яніння, втеча з місця аварії – це ті обтяжуючі обставини, які торують дорогу до тюрми.
Але водія «не посадили». Він упродовж тривалого лікування Василя періодично давав кошти – на ліки, операції. Коли дійшло до суду, пообіцяв заплатити ще 54 тисячі гривень. І навіть при свідках написав про це розписку, мовляв, упродовж двох років – до 22 червня 2018 року виплатить усю суму.
Відтак на суді Василь просив не позбавляти винуватця волі – нехай працює і відшкодовує йому збитки. Цивільного позову не заявляв, розраховуючи на порядність водія.
Слід зауважити, що позиція потерпілих у справах про ДТП є вагомим аргументом при винесенні вироків. І якщо потерпілі просять не позбавляти винуватців волі,  суди, як правило, дослухаються до такої позиції.
Так було і у цьому кримінальному процесі. Водія засудили до так званого умовного покарання: чотири роки позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами на два роки. Водночас суд звільнив від відбування основного покарання з іспитовим строком на два роки.
Минав час, а водій грошей не сплачував. 22 червня збігає термін, зазначений у розписці. Василь звернувся до боржника з вимогою заплатити, але у відповідь почув: «Більше нічого не заплачу». Недовго думаючи, чоловік найняв адвоката. Звернулися у поліцію із заявою про шахрайство, мовляв, винуватець аварії обіцяв заплатити гроші і таким чином вплинув на його позицію у суді. Адже ж Василь просив суд водія не позбавляти  волі.
Годі й казати, що у моральній площині водій вчинив не по-людськи, а радше – підло і підступно. Однак з точки зору кримінального права навряд чи навіть у такому огидному вчинку є склад злочину. У поліції відмовили у відкритті кримінального провадження. Тоді чоловік звернувся зі скаргою на поліцію до суду. Однак і суд відмовив. Для себе Василь зрозумів, що підстав для кримінального переслідування водія немає, бо ще не збіг термін, зазначений у розписці. Видається, що навіть якби і 22 червня уже настало, однаково перспективи кримінальної відповідальності для горе-водія немає. Василеві слід звертатися до суду у порядку цивільного судочинства – про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. Ймовірно, саме так він і вчинить.
Мораль цієї оповіді – усі питання грошової компенсації слід вирішувати у судовому порядку. Навіть якщо винуватець обіцяє золоті гори, то нехай сплачує відразу, а якщо – ні, то претензії слід заявляти у вигляді цивільного позову. Тоді матеріальну та моральну компенсації стягне з боржника Державна виконавча служба.
 
Ольга КУШНЕРИК