Повідомити новину

Поширити:

Українці й поляки – це братні слов’янські народи. Нас об’єднує спільна історія. На цьому наголосив голова Тернопільської ОДА Степан Барна, беручи участь у скорботних заходах, приурочених 73-й річниці трагедії українського села Павлоком (Республіка Польща).  
У далекому 1945 році у селі розстріляли 366 українців разом із парохом о. Володимиром Лемцьом. Вшановуючи їх світлу пам’ять, до меморіалу, який споруджено на місці поховання, поклали лампадки і квіти міністр закордонних справ України Павло Клімкін, голова Тернопільської ОДА Степан Барна, керуючий справами виконавчого апарату Тернопільської обласної ради Іван Бабійчук, голова Львівської ОДА Олег Синютка та голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин.
Іван Бабійчук, зокрема, зазначив: «Тоталітарні режими завжди підживлюються кров’ю народів, бо лише за такої умови вони можуть існувати. Так було й під час німецько-радянської війни, коли вони намагалися зіштовхнути поляків і українців. На превеликий жаль, це триває й нині, коли Росія будь-якими засобами намагається посіяти розбрат між нашими народами. Як сказав Президент України Петро Порошенко: «Ми не потребуємо, щоб нам хтось вказував, яких українських героїв маємо шанувати, а яких ні. Так само ми нікому не радимо, кого Польща має шанувати, а кого ні». Тому українцям і полякам завжди треба бути пильними».
«Ми пам’ятаємо трагічні сторінки нашої історії, – звернувся до присутніх Степан Барна. – Саме тому тепер, коли ми перебуваємо в умовах війни з російським окупантом, потребуємо єднання довкола спільного майбутнього наших народів та європейських цінностей. Хочу від імені Тернопільської обласної державної адміністрації висловили вдячність Президентові України Петру Порошенку за чітке визначення європейського напрямку розвитку нашої держави. Дякую усім представникам польської спільноти, котрі сьогодні разом з нами вшановують пам’ять наших земляків».
Під час скорботних заходів очільник Тернопільщини також наголосив, що ми мусимо розуміти наступне: коли українці й поляки боролися спільно проти російської колонізації, то були сильними, нас побоювалися і поважали. І прикладів цьому є багато. Коли ж ми були поодинці – програвали. Саме тому тепер, як ніколи, слушний час, щоб нагадати всім: добробут і вільний розвиток європейських народів можливий тоді, коли ми згуртовані, бо в єдності – наша сила!