Як пасажирові – живому і не травмованому – пройти на залізничний вокзал?

Минулого тижня до редакції зателефонував директор фірми «Кугуар» Василь Гуцул. «Прошу оприлюднити: я знімаю з себе відповідальність за життя і здоров’я людей, які тими днями йтимуть повз будинок офісу нашої фірми. Я не маю технічної чи будь-якої іншої можливості зняти з даху ожеледь, сніг. Мої звернення до мерії не беруться до уваги».
Оскільки йдеться не про приватне обійстя, а людне місце – Привокзальний майдан, ігнорувати звернення підприємця не випадало. У чому проблема? Триповерховий будинок жовтого кольору – впритул до зупинки громадського транспорту на залізничному вокзалі (та, від якої їдуть у бік «Баму»). Там ще є четвертий – технічний поверх. Тут – крамниці, офіси, заклади з надання усіляких побутових послуг. Споруда висотою 10-12 метрів, доволі широка – між її стінами влаштовано «внутрішній» пішохідний перехід від колії до зупинки. До речі, дуже зручний – вийшов з потяга, через перехід і уже сідаєш у маршрутку. Щоправда, не усі про нього знають, а надто приїжджі.
Василь Гуцул вказує на проблему – два кіоски, що розмістилися на пішохідному переході майже впритул до стіни жовтого будинку – десь на віддалі трохи більше метра. Це – з «центрального» боку майдану. Відверто кажучи, не очікувала, що йдеться про МАФи. Зараз час «полювання на відьом» – усі малі архітектурні форми «під підозрою», причому, буває, надуманою і необрунтованою, про що свідчать хоча б нещодавні перипетії із затриманням громадських активістів, які начебто боролися з МАФами.
Василь Гуцул пояснює: «Вони (кіоски – ред.) мені – не конкуренти. Хай би собі торгували, але не під стінами мого приміщення. Гляньте: як мені з цього боку зняти з даху сніг, ожеледь, позбивати бурульки? Раніше по 5-6 разів в осінньо-зимовий період я наймав спеціальну техніку, щоб очистити дах. Це ж Привокзальний майдан – велика кількість пішоходів і вдень, і вночі, й сподіватися, що пролетить з даху «мимо» – не доводиться. Тут мусиш постійно усувати усілякі потенційні небезпеки. Минулої дуже сніжної зими ожеледь звалилася з даху, повністю проламала перекриття підвального приміщення. Я дякував Богу, що сталося це серед ночі і ніхто не постраждав. А тепер взагалі не маю доступу до даху – «висотка» не під’їде».
Між кіосками і будинком – прохід до зупинки. Марно сподіватися, що усі зважатимуть, навіть якщо перекрити його червоною стрічкою. І, власне, це застереження зовсім  не порятує власника будинку від відповідальності, якщо на людину щось впаде зверху. Очищення дахів від снігу та видалення наростів на карнизах, дахах, водостічних трубах необхідно проводити систематично силами та засобами власників чи балансоутримувачів будівель, споруд. Це аксіома. А ще встановлено  відповідальність Кодексом України про адміністративні правопорушення, зокрема статтею 152 – за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів. За таке передбачено накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян–суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Василь Гуцул розповідає, що МАФи перенесли під будинок восени – тоді, коли під приводом реконструкції зупинки громадського транспорту почали зводити будівлю. Нині там тривають будівельні роботи. Василь Гуцул каже, що цією «реконструкцією» знищено зелений майданчик з клумбами, насадження, у тому числі голубі ялинки. Останнє дерево зникло вночі наприкінці жовтня минулого року.
Привокзальна земля – «золота» і, мабуть, цінніша, ніж в інших місцях центральної частини міста. Навіть невеличка будка може приносити чималий дохід, бо ж людей багато, й усі у дорогу чи з дороги – голодні, готові тратити гроші.
Лише недавно вщухли баталії навколо зведення багатоповерхового будинку на другому боці Привокзального майдану. Його таки звели, але чомусь не запускають в експлуатацію. Гарна сучасна споруда, але вона, як і пророкували, не вписалася в архітектурний ландшафт. Перекупки туляться під її стінами із молоками, картоплею, «закрутками», додаючи довкола контрастів, дисгармонії і тисняви.
Тепер – безлад з іншого боку. Мерія щедро роздає землю під забудову у людних місцях начебто з благими намірами реконструкції зупинок. Але чи не робиться це ціною безпеки? Проходи до залізничного вокзалу тепер з обох боків дуже обмежені. Важко собі уявити, коли весною тими вузькими дорожніми смужками ринуть дачники зі своїми «кравчучками».
Василь Гуцул звертався до різних інстанцій. Але марно. Від муніципальної поліції надійшла відповідь, що кіоски – з паспортами прив’язки та з усіма необхідними документами. Реконструкція зупинки та будівництво торгово-промислового призначення – теж з декларацією про початок виконання будівельних робіт.
Кіоски розташовані на комунальній землі – впритул до межі земельної ділянки, яка відповідно до земельного акту в оренді строком на 50 років у фірми «Кугуар».
«Я неодноразово звертався до власників кіосків – дайте мені розписку, що ви берете відповідальність за усі можливі нещасні випадки. Однак ніхто такої розписки не дав», – каже Василь Гуцул.
Чи не «примхи» це підприємця, який з ревнощами сприйняв нових сусідів?.. Але… Нам з вами йти на вокзал, нам остерігатися інтенсивного дорожнього руху і водночас думати, щоб не впало щось на голову.
 

Ольга КУШНЕРИК