«Ковток українства в засиллі російської попси»

16 вересня був звичайною робочою п’ятницею. Але, не зважаючи на це, зала Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка була переповнена відомими творцями поезії та музики. Бо тут відбувалася  презентація тритомного видання тернополянина Михайла Маслія «Золотий вік української естради» (1960-1980-ті роки).
Такого розмаїття відомих людей я не бачив уже давно: поети – Богдан Стельмах, Микола Петренко, Ігор Калинець, Степан Пушик, Петро Запотічний, композитори – Віктор Морозов, Віктор Камінський, Олексій Сердюк, культовий кіноактор Іван Гаврилюк, легенда українського телебачення Роман Лемеха, поет і журналіст Максим Міщенко. Співали – Марян Шуневич, Леся Боровець, Василь Жданків, Андріана Онуфрійчук, Леся Стадник, Ольга Щербакова, «Піккардійська терція»… А серед глядачів – сестри Володимира Івасюка, донька Анатолія Горчинського, донька Ростислава Братуня, вдова Анатолія Кос-Анатольського. І це не повний перелік відомих українців (і їхніх родичів), які творили і творять національну культуру.
Але всі вони зібралися в залі Львівської національної музичної академії заради знакової події – презентації тритомного видання тернопільського журналіста Михайла Маслія «Золотий вік української естради» (1960-1980-ті роки), яке вийшло друком у видавничому домі «Букрек». Героями тритомника Михайла Маслія стали 216 виконавців, музикантів і композиторів того періоду, які нині мешкають у 19 країнах світу. Було приємно бачити серед присутніх і деяких героїв книги.
Автор зібрав до тритомника історії життя і творчості тих митців, що свідомо піднялися своєю душею, талантом до високого рівня служіння Україні і її народові, стали на такий щабель музичної історії, з якого вже не канути в лету.
Як зазначали промовці, аби підготувати це видання, автор здійснив колосальну роботу, розмовляв із сотнями людей, збирав архівні матеріали. Брав інтерв’ю майже в кожного згаданого у книзі композитора, поета чи виконавця. Не чекав, щоб вони самі їхали, просилися на розмову, а сам звертався до них, бо відчував потребу не втратити інформацію, розповісти майбутнім поколінням про тих митців, на чиїх плечах втрималася справжня національна ідентичність.
А згодом майже 12 років працював над матеріалами, систематизував, доповнював. Гості презентації назвали це дослідження фундаментальною історичною працею, що дозволяє передати сучасній молоді і майбутнім поколінням знання про той період української історії і культури.
Президент громадської організації «Форум видавців» Олександра Коваль вручила Михайлові Маслію відзнаку.
– Нічого прекраснішого, ніж це видання, я ще не бачила. Я просто зачудована, – сказала вона.
За її словами, зібрана у книзі музика, пісні – це «ковток українства в засиллі російської попси». Також вона висловила сподівання, що вийде і мультимедійна версія цього видання.
Книгу Михайла Маслія не можна читати з ослабленим зацікавленням чи відкласти її. Бо це – розповіді про тих, кого ми обожнювали, але так мало знали про них. Мимоволі пригадую, як разом із Михайлом інколи заїжджали в гості до Ігоря Білозіра. А коли він навідувався до Тернополя, ми довго гомоніли у моїй квартирі. Нас тоді нестерпно полонили нові почуті мелодії, сповнюючи життя радістю і гарним настроєм.
Багато людей можуть знайти в цих книгах безліч цікавого про талановитих поетів, композиторів, співаків, дізнатися таємниці їх життя, творчості. Причому як відомих авторів і виконавців, так і незаслужено забутих. Приємно, що на презентації книги були й молоді люди. Народний депутат України Микола Княжицький, який також виступив на презентації,  висловив переконання, що це «не книжка для пенсіонерів». На його думку, видання зацікавить і молодь, яка зможе відкрити багато нового про українську культуру. Так, нинішня українська молодь також дуже обдарована, але вона працює в інших жанрах. Тож будемо сподіватися, що вони теж вражатимуть нас своїми талантами, а це спонукатиме Михайла Маслія до створення четвертого і наступних томів видання.
На завершення презентації автор висловив подяку усім, хто долучився до видання книги: «Уклінно дякую кожному, хто дав крила вилетіти моїй праці у вічне книжкове небесся». Особлива вдячність телевізійному каналові «Еспрессо ТВ», Миколі Княжицькому, тернополянам Ірині і Тарасу Демкурам, Галині і Михайлові Ратушнякам.
Іларіон ПИЛИПЕЦЬ