Українське мистецтво під час німецької окупації?

До бібліотеки-музею «Літературне Тернопілля» завітала  Світлана Максименко  – театрознавець, кандидат мистецтвознавства. Тут вона презентувала  книгу  «Український театр у Львові в період німецької окупації (1941-1944)». Йдеться про нинішній оперний театр у Львові.
Над книгою Світлана Максименко працювала 15 років. Для цього провела чималу дослідницьку роботу в архівах Варшави, Києва, Львова.  Доцент кафедри театрознавства та акторської майстерності факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка, тележурналіст,  Світлана Максименко  розповіла, що у період німецької окупації Український театр міста Львова був найбільшим в Європі дозволеним легальним театром, який фінансувався з міського бюджету. Це був найбільший у Європі дозволений німецькою окупаційною владою легальний театр,  в якому працювали українські актори. Штат театру налічував 600 осіб. Пізніше його перейменували на Львівський оперний театр.
У театрі працювало  чотири трупи: опери, оперети, драми й балету. За словами пані Світлани,  окупанти не хотіли бачити політики у  театрі, казали акторам пропагувати любов, тему села, людських стосунків, ставити на сцені класичні твори.
Дозволивши український театр, німці вважали, що німецьким воякам і союзникам потрібен відпочинок перед походом  на Схід, та й львів’ян таким чином хотіли переконати, що прийшла «добра» влада.
У 1943 році німці зробили капітальний ремонт приміщення театру ім. Марії Заньковецької, модернізували оркестрову яму, сподіваючись, що там виступатимуть німецькі артисти, але справу не довели до логічного завершення. І насамперед тому, що слава Львівського  оперного театру та його акторів була завжди значною. Такою є і нині.
Галина ВАНДЗЕЛЯК