Чи подужають українці медичну страховку

Згідно з планом реформ, до кінця 2016 року в Україні планують ввести обов’язкове медичне страхування. Чи зможе за такий короткий термін стара система охорони здоров’я, в якій досі діють радянські принципи, перебудуватися і стати такою, як в Європі. Як будь-яка реформа, перехід на нову систему вимагає не тільки часу, а й ресурсів. Уряд заявляє, що завдяки загальному медичному страхуванню будуть скорочені зайві витрати на медицину. Чим може обернутися така швидка реформа медицини для простих українців?
Поки депутати вирішують, чи вистачить голосів у парламенті, щоб проголосувати і швидко впровадити медичну реформу, експерти наводять свої аргументи, які можуть перетворити добру справу в ще одну проблему для пересічних українців.
По-перше, обов’язкове медичне страхування – це близько 7-9% відрахувань з зарплати українців. Це дасть можливість отримати від держави лише гарантований пакет мінімальних безкоштовних медичних послуг. Фактично це означає, що медицина стане платною. Якщо врахувати, що майже третина українців звертаються за медичною допомогою лише в крайніх випадках, то при введенні платних послуг відсоток народного самолікування на дому може зрости в рази.
Але без прийняття закону про страхування медична реформа не зможе успішно працювати. Крім того, обов’язкове страхування повинно враховуватися податковим та бюджетним кодексами. Адже обіцяний державою гарантований пакет безкоштовних медпослуг повинен відбиватися і враховуватися в бюджеті, який на 2016 рік вже давно сформований.
Крім основних безкоштовних послуг, також будуть такі, які держава зможе оплачувати частково. Для оплати медичних послуг, перед пацієнтом виникне вибір – платити за них самостійно, або використовувати свій страховий поліс. На початку гроші пацієнтів за лікування будуть надходити в таку госструктуру, як «Національний фонд», а вже потім розподілятися по лікарнях і поліклініках. Але є небезпека, що «Національний фонд» стане черговим монополістом, який ніхто не зможе контролювати. А там, де без особливого контролю зберігаються і розподіляються величезні суми грошей, часто виникають корупційні мотиви і схеми. Наприклад, певним лікувальним закладам «Національний фонд» виділятиме кошти, а якимось відмовить. Послатися можуть на просту економію, заради якої власне і проводяться медичні реформи. Ті медустанови, яким значно скоротять фінансування з «Національного фонду», в кращому випадку будуть звертатися до юристів, в гіршому, шукати посередників, щоб вирішити питання за певний «відкат».
Так як в монопольному середовищі немає конкуренції, то і рівень сервісу державної медицини швидше за все залишиться невисоким. Тарифи на медичні послуги в державних поліклініках, швидше за все, будуть на 10-20% нижче, ніж в частих лікарнях. А ось рівень культури обслуговування в приватних медустановах повинен бути досить високим, хоча б з простого престижу і конкуренції в боротьбі за багатих пацієнтів.
Введення в дію «Національного фонду» не гарантує, що лікарі стануть лікувати краще. Введення обов’язкового медичного страхування стане для держави додатковим джерелом поповнення бюджету. Людям доведеться щорічно відраховувати зі своїх доходів певну суму грошей незалежно, отримали вони медичну допомогу чи ні. Якщо раніше лікарі отримували від вдячних пацієнтів символічний хабар, то тепер оплата лікування буде відбуватися суто через медстраховку. Такий факт може позбавити лікарів особистої вигоди, а це значить, ставлення до всіх пацієнтів залишиться халатне. Крім того, при такій системі експерти прогнозують збільшення фактів фіктивної допомоги, з боку медиків.
При введенні платних послуг планується, що прийом терапевта коштуватиме пацієнту від 150 гривень і вище. При цьому, пацієнту ніщо не завадить «домовитися» з терапевтом оплатити послугу дешевше «напряму». Щоб уникнути таких фактів, лікар повинен бути матеріально зацікавлений обслужити якомога більше пацієнтів і отримати за це премію або певний відсоток. Щоб виключити саму можливість дачі грошей пацієнтом лікарю, кожен прийом хворого повинен фіксуватися в журналі, де буде вказано тип страховки. Контролювати факт оплати за медичним полісом повинен не сам лікар, а окрема людина, хтось на кшталт касира, який видаватиме квитанції. На прийомі у терапевта або профільного лікаря суми за оплату будуть не такими великими, щоб лікарі ризикнули брати хабарі. А ось проведення серйозних операцій може залучити нечистих на руку медиків. Може виникнути спокуса проведення фіктивних операцій, які обходяться в тисячі або десятки тисяч гривень. Якщо фінансування операцій буде проводитися з «Національного фонду», то медики зможуть вносити в список реальних медичних послуг фіктивні. Як це зробити технічно, швидше за все медики швидко придумають. Адже не приставиш до кожного хірурга спостерігача, щоб оцінити, наскільки складну і витратну операцію він проводить.
В ідеалі, перехід на страхову медицину повинен відучити лікарів брати хабарі або прикриватися добровільними пожертвами. Пацієнти повинні будуть зрозуміти, що відрахування на обов’язкове страхування та медичні поліси дадуть медицині і страховим фірмам величезні кошти, які будуть фігурувати в системі легально. Тому, приходячи до лікаря на прийом, відпаде потреба платити йому нелегально вдруге.
З іншого боку, тепер наживатися на медичному страхуванні зможуть страхові фірми. Наприклад, щоб уникнути монополії на медичному страховому ринку пропонується віддати страхову систему приватним страховим компаніям. Для цього приватники повинні будуть отримати відповідну ліцензію. Якими будуть умови отримання такого дозволу, поки не зрозуміло. Але якось вибирати страхові компанії все-таки будуть, а значить хтось із зацікавлених страховиків може стимулювати тих, хто видає ліцензію.
Є ще один гострий аспект, зараз всі фінансові розрахунки прив’язуються до курсу долара, а не до рівня зарплат. З цієї причини страхові медичні послуги можуть бути досить великими. Крім того, страхові фірми, які будуть обслуговувати медицину, будуть залежні від вартості медичних послуг і ліків. Для того, щоб медична страховка мала прийнятну вартість, необхідний контроль держави за цінами на медичні послуги і ліки. Крім того, самі страхові фірми теж повинні мати можливість брати участь у формуванні вартості страхової медицини. В такому випадку конкуренція між страховими фірмами дозволить знизити ціну на поліси. Ті страхові фірми, які отримають ліцензію на видачу медичних страховок, навряд чи захочуть значно підвищувати вартість полісів. Вони будуть зацікавлені, щоб вартість медикаментів була невисокою, а рівень обслуговування якісним.
Поки що ні чиновники ні страхові фірми не називають хоча б приблизну суму вартості державного поліса розрахованого на рік. Експерти стверджують, що така страховка буде коштувати не менше 2 тисяч гривень.
Досвід грузинської медичної реформи показав, що в ході переходу на страхову медицину були проведені масові скорочення медперсоналу, а великі медкомплекс скорочували кількість ліжок в десятки разів. Урізуючи роздутий штат медперсоналу, грузинська влада заощадила безліч бюджетних грошей. І все-таки, при всіх плюсах медичної реформи в Грузії медична страховка стала доступною не для всіх. Зараз не всі малозабезпечені грузини можуть собі дозволити страховий поліс або навіть простий візит до лікаря. Для України головне не повторювати грузинський досвід, коли частина малозабезпечених пацієнтів просто була втрачена для медичного страхування.
Якщо українські медичні страховки будуть дорогими, а монополісти на ринку медикаментів будуть нав’язувати свої ціни, медичне обслуговування буде не тільки платним, а ще й недоступним для більшості українців. Не потрібно забувати, що українці люблять займатися самолікуванням, купувати ліки без рекомендації лікаря. До того ж, на Україні існує безліч напрямків нетрадиційної народної медицини. Так що, якщо дорогі медичні поліси стануть доступні лише заможним громадянам, іншим малозабезпеченим українцям доведеться звернеться до народних методів лікування, або вибрати здоровий спосіб життя. Як люблять жартувати медики – «якщо гроші на лікування закінчилися, значить пацієнт практично здоровий». Успіх введення медичної страховки буде залежати від її цінової доступності. Якщо в реформі медицини будуть зацікавлені корупційні посередники, а не держава і прості люди, українці можуть не осилити дорогу медичну страховку.
uapress.info