Лютий лютує, бо весну чує…

Х Х Х

Лютий — місяць дуже лютий:

Запитає, в чому взутий?

Виє хуга-завірюха,

Не пускає без кожуха.

Але сонечко сміється,

Стиха до землі проб’ється,

Хоч частинку, хоч хвилинку,

А погріє її спинку.

Л. Кондрацька

Ми всі вже добряче втомилися від дуже холодного січня і сподіваємося, що лютий буде поблажливішим і дещо теплішим. Хоча перші лютневі дні продовжують лякати нас сильними морозами.

За даними керівника відділу метеорологічних прогнозів Укргідрометцентру Наталії Голені, погода у лютому буде мінливою. Початок лютого буде із морозами. А синоптик відділу комунікації з медіа Українського гідрометеорологічного центру Іван Семиліт у коментарі Фактам ICTV наголошував, що на всій території України встановиться дуже холодна погода до 5 лютого. Далі будуть морози, але дещо менші. 6-9 лютого прогнозується поступове підвищення температури на 3-6°С градусів, можливий мокрий сніг. За словами  Наталії Голені, далі можливі періоди потепління, що чергуватимуться з похолоданнями.

На півночі та заході країни температура прогнозується в межах кліматичної норми, тоді як на півдні може бути на 1,5°С вищою за середні значення.

На дорогах триматиметься ожеледиця. Тому варто вдягнути льодоступи та бути обачними.

Місячна кількість опадів очікується 29-67 мм, в Карпатах місцями 74-83 мм, що в межах норми.

Синоптик Наталка Діденко також каже, що пік холодів у лютому буде на початку місяця. А далі місяць лякатиме морозами, але вже не такими сильними. Відповідно при менших морозах буде ще й сніг. У другій половині місяця незначні мінусові температури чергуватимуться з незначними плюсовими. Воно й не дивно – йтиме до весни…

Варто нагадати, що Тернопільщина не раз опинялася в епіцентрі стихій, коли мороз забивав подих, а снігові замети сягали дахів хат.

1928–1929. Вимерзли подільські сади. Це була найсуворіша зима XX століття. На Тернопільщині, як і по всій країні, морози тиснули до −35…−40°C. Старожили розповідали, що від такого холоду масово гинула озимина та вимерзали цілі сади, якими славиться наш край. Річки, зокрема Дністер, промерзали до самого дна. У містах зупинявся транспорт, а люди грілися всім, що могло горіти в печах.

1941–1942. «Генерал Мороз» під час війни. Ця зима стала справжнім пеклом для жителів області і солдатів. Температури стабільно трималися на позначці −30°C. Через відсутність палива та зруйновані будинки жителі Тернополя та навколишніх сіл спалювали меблі й паркани, аби просто дожити до ранку. Метал ставав крихким, а техніка відмовлялася працювати.

1953–1954. Снігова ізоляція сіл. Ця зима встановила рекорди за кількістю снігу. Замети були настільки високими, що в селах на Тернопільщині люди викопували тунелі, аби вийти з хати до хліва чи криниці. Сніговий покрив тримався понад 100 днів, а віддалені села Чортківщини чи Кременеччини місяцями залишалися відрізаними від світу — провізію туди доставляли спецрейсами.

1978–1979. Новорічний шок. Для багатьох тернополян ця зима запам’яталася як «новорічний апокаліпсис». Лише за одну добу температура впала з легкого плюса до −30°C. Через такий різкий стрибок у багатьох багатоповерхівках лопалися труби опалення.

2012–2013. Березневий «сюрприз». Цю подію ми пам’ятаємо вже дуже добре. 22–23 березня 2013 року Тернопільщину, як і весь захід країни, засипало місячною нормою снігу за одну добу. Траса «Львів — Тернопіль» перетворилася на гігантський затор. Саме тоді жителі області показали дивовижну згуртованість: люди на джипах і тракторах витягували автівки зі снігового полону, а мешканці придорожніх сіл виносили водіям гарячий чай та канапки.
«Сьогодні, у 2026 році, цей досвід єднання залишається ще однією нашою зброєю проти будь-яких холодів», — резюмує синоптик Наталка Діденко.