Не маючи ядерної зброї як такої, Україна мимоволі стала цією зброєю в руках агресора — Росія, якій не звикати порушувати міжнародні угоди та договори, окупувала спочатку Чорнобильську, а потім і Запорізьку АЕС, критично низько запускає свої крилаті ракети над іншими атомними станціями та не перестає залякувати світ «непередбачуваними наслідками».
Відтак загрозу ядерного тероризму без перебільшення варто вважати однією з ключових у питаннях міжнародної безпеки, оскільки такі злочини не мають територіальних кордонів. Які ж є потенційні ризики та загрози, пов’язані з ядерною безпекою та воєнними діями рф на території Рівненщини.
На світанку 24 лютого 2022 року путін почав повномасштабну війну проти України. Але готуватися до неї кремль почав значно раніше. Так, приміром, стягувати війська до областей, що межують із Україною, Росія почала ще у першій половині січня. А за місяць після цього в Білорусі стартував другий етап спільних військових навчань «Союзна рішучість-2022», ще до того восени – навчання «Захід-2021».
Однак військові експерти чудово розуміли, що за маневри відбуваються насправді, попри те, що мабуть ніхто (ані розвідки, ані аналітики, а тим паче мирні громадяни) не міг навіть уявити, якою страшною та некерованою буде агресія, котру ось уже понад чотири місяці демонструє окупант.
З початку повномасштабної війни терористичні війська росіян скерували по інфраструктурі та мирних громадянах України тисячі ракет, зруйнували та пошкодили тисячі об′єктів.
Вперше в історії розвинена країна зазнала ядерної агресії — окупанти обстріляли в Україні саме ядерні об’єкти, жорстоко порушивши закони ведення війни, правила Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та Міжнародної Конвенції про боротьбу з актами ядерного тероризму та звичаєвого міжнародного гуманітарного права.
«Це акт ядерного тероризму. Такого ніколи не було, і ніхто не розраховував, що це могло б статися», – в одному зі своїх інтерв′ю скаже про те, що відбувається в країні, керівник НАЕК «Енергоатом» Петро Котін.
За майже п’ять місяців війни єдиною АЕС з п’яти (у тому числі Чорнобильської) в Україні, що не відчула на собі прямої загрози, попри те, що ядерні погрози та хакерські атаки на станцію почались ще задовго до повномасштабного вторгнення, залишається Рівненська, що у місті Вараш однойменного району.
Так, приміром, ще 23 вересня 2020 року переполоху у ЗМІ наробила інформація, оприлюднена на офіційних сайтах Вараськокої міськради та Нацполіції про те, що на РАЕС вибухнув третій реактор і в місті відбувається масова евакуація населення. Як з’ясувалось згодом, це була ворожа хакерська атака.
А 2 жовтня було анонімне повідомлення-дзвінок до управління Нацполіції у Запорізькій області про мінування всіх АЕС в країні. В результаті огляду промислових об’єктів Рівненської АЕС інформація також не підтвердилась.
Опісля (за кілька місяців до повномасштабного вторгненя) РАЕС з певною періодичністю отримала ще порцію погроз ядерної диверсії.
Зокрема, увечері 10 листопада 2021 АЕС отримала лист-погрозу про здійснення акту ядерного тероризму. Такі ж повідомлення надійшли й на адресу НАЕК «Енергоатом» та Служби безпеки України.
«Это будет самый большой взрыв за последнее время. Ривненская РАЕС и Южноукраинская взлетят в небо. Слава Аллаху», – йшлося у повідомленні.
Наступне повідомлення про загрозу ядерного тероризму (диверсії) стосовно Рівненської АЕС надійшло уранці 28 грудня до Вараського районного відділу поліції.
Третього листа ж листа про загрозу здійснення акту ядерного тероризму (диверсії) стосовно ВП «Рівненська АЕС» отримала СБУ ввечері 22 січня.
Усі ці диверсії, на щастя, не підтвердились, проте не треба бути великим експертом, аби зрозуміти, що чинили їх неспроста, як і те, що Рівненська АЕС не застрахована від потенційних небезпек і ризиків хоча б тому, що розташована у прикордонному із Білоруссю районі, з якої, як відомо, в Україну летить левова частка ворожих ракет та безпілотних літальних апаратів (один з яких, приміром, ППО збила за 15 кілометрів від РАЕС).
Більше того – терористичні війська рф уже неодноразово показали себе як такі, що свідомо нехтують елементарним правилами безпеки, тож імовірність «випадкового» влучення в атомний реактор є дуже високою.
Окрім того, з першого дня повномасштабної війни в регіоні зберігається загроза вторгення з території Білорусі живої сили ворога, відтакцілком ймовірно, що в разі такого сценарію стратегічним об′єктом для ворожих військ стане саме АЕС.
На території РАЕС розміщені чотири реактори (всього в Україні — 15).
Коли станція проєктувалась, то, як і в решті таких обєктів, у вимогах щодо безпеки не враховувались цілеспрямовані воєнні атаки, оскільки, маючи здоровий глузд, на відміну від кремлівського ватажка та його армії, конструювальники реакторів вважали воєнні атаки на подібні об’єкти настільки малоймовірним, що свідомо не вживали заходів для уникнення таких варіантів розвитку подій.
Страшно передбачити, якими саме будуть наслідки, якщо ворожа ракета влучить хоча б в один із реакторів, проте точно можна стверджувати, що ця трагедія стане фатальною не лише для України, адже об’єкти, які працюють десятиліттями (а РАЕС працює з 1980 року) мають тонни відпрацьованого палива. Такі ядерні відходи надзвичайно небезпечні, оскільки вироблені в результаті тривалого впливу високого рівня радіації в активній зоні реактора.
Якщо, приміром, порівняти ядерну бомбу та витік відпрацьованого ядерного палива, то, за словами експертів, залишкова радіація від першої впаде майже до нуля за кілька місяців, тоді як побічні продукти, що містяться у відпрацьованому ядерному паливі, залишаться небезпечними протягом років.
Що треба робити в разі радіаційної аварії повинні знати не лише жителі 30-кілометрової зони навколо АЕС, оскільки зона ризику ураження залежатиме від кількох факторів, зокрема масштабів пошкоджень на станції та напряму вітру.
І хоча керівництво Рівненської АЕС постійно наголошує, що всі енергоблоки станції відповідають сучасним міжнародним вимогам ядерної та радіаційної безпеки, що в місті абсолютно безпечно навіть зараз, коли в країні війна, громадянам все ж варто знати алгоритм дій у разі виникнення реальної загрози життю та здоров’ю.
Найперше правило – слухайте вказівки влади, ДСНС та інших установ, які координуватимуть на місцях.
У разі радіаційної надзвичайної ситуації необхідно залишатися в приміщенні або негайно зайти до нього, якщо перебуваєте на вулиці:
Йодопрофілактика:
У 30 кілометровій зоні АЕС йодна профілактика проводиться шляхом прийому внутрішньо пігулок йодиду калію при загрозі надходження в організм радіоактивного йоду для захисту від опромінення щитовидної залози.
Проте приймати таблетки можна лише за квазівкою відповідних служб: дорослим по одній таблетці (0,125 г), а дітям віком до 2-х років — частину таблетки (0,04 г) після їжі, разом з чаєм, соком або водою. Препарат приймають щодня, до зникнення загрози надходження радіоактивного йоду в організм.
Якщо за умовами радіаційної обстановки подальше перебування людей в зоні радіоактивного забруднення є небезпечним, проводиться евакуація.