Різдво Івана Хрестителя та свято Петра і Павла на мапі Тернопілля

Має найбільшу пошану серед святих

7 липня – Різдво Івана Хрестителя, або, як кажуть в народі, Івана Купала. Пам’ять про Івана Хрестителя, або Івана Предтечу, у східній літургійній традиції посідає особливе місце.

Пророк, мученик, після Діви Марії – найбільший святий. Про нього Господь Ісус Христос казав:

«Серед народжених жонами не поставав (пророк) більший від Івана Хрестителя».

Серед інших святих Іван Хреститель має найбільшу пошану – протягом церковного року на його честь відзначають аж шість дат, найголовнішими з них є Різдво і Усікновення голови.

Різдво святого Івана Хрестителя, яке святкуємо 7 липня, – найбільше з усіх свят на його честь. Воно збіглося зі святом Купала, яке відзначали у час літнього сонцестояння – 21–23 червня у дохристиянські часи. У різні роки Церква намагалася побороти язичницькі традиції у святкуванні Різдва Івана Хрестителя, однак ця спроба була не зовсім вдалою. Івана Купала – мабуть, найнеординарніше українське свято, в якому тісно переплелися язичницькі і християнські традиції.

Ой на Івана, на Купала,

Ой на Івана, на Купала,

Вийшла Марія, як та пава,

На неї хлопці зглядаються,

А зачепити стидаються…

Святкування починалося звечора і відбувалося навколо вогнища. Ця традиція збереглася досі. Цього вечора неодружені дівчата гадали на нареченого. Вони плели вінки, кидали їх у воду. Молоді люди перестрибували через багаття, хлопці спускали з гори вогняне колесо.

До Івана Хрестителя наші предки зверталися з проханням зцілити у разі головного болю, харчових отруєнь, судом, черепно-мозкових травм, епілепсії, влаштувати долі дітей, благословити врожай та хліборобів, освятити пасіки.

Святий Іван Хреститель – опікун аскетів, продавців птахів, пасічників.

На честь Різдва Івана Хрестителя на Тернопільщині названо десятки храмів, зокрема, у Тернополі, Борщові, селах Баворів поблизу Тернополя, Глушка на Заліщанщині, Гори-Стрийовецькі на Збаражчині, Котівка і Постолівка на Гусятинщині, Тютьків на Теребовлянщині, Яблунівкана Підгаєччині та ін.

Також є багато фігур на честь св. Івана Хрестителя, зокрема, у селах Лапшин (1897 р., скульптор В. Бідула) на Бережанщині, Постолівка,  Підберізці (з написом «памятка студні») на Зборівщині та інших селах Тернопільщини.

Відійшли до Господа в один день

12 липня – День славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла. Цього дня закінчується Петрів піст, встановлений на згадку про святих апостолів, їх служіння та страждання. За переказами, апостоли Христові Петро і Павло відійшли до Господа в один день. Святого Петра розіп’яли головою вниз. Святому Павлові, як римському громадянинові, відтяли голову.

На честь святих верховних апостолів Петра і Павла на Тернопільщині названо понад 50 храмів. Усі вони мають неповторну історію, багато з них перебудовані з костелів чи зведені на їх місці, куплені і перевезені з інших населених пунктів краю, є пам’ятками архітектури. Унікальними є церкви у с. Йосипівка Тернопільського району (дерев’яна, збудована на острові посеред ставу), у місті Чортків (катедральний собор Верховних апостолів Петра і Павла, Бучацької єпархії УГКЦ, збудований у вигляді тризуба), монастирська церква св. Апостола Петра на вул. Володимира Великого у Тернополі (відома тим, що Різдвяну шопку, яку щорічно тут встановлюють від 2005 р., вважають найбільшою в Україні, у храмі також зберігаються мощі святих Петра і Павла). Світлина церкви святих верховних апостолів Петра і Павла, що у с. Буцнів Тернопільського району, виконана тернопільським краєзнавцем і фотохудожником Миколою Василечком, увійшла у ТОП-100 найкращих світлин України за підсумками конкурсу «Вікі любить пам’ятки».

Апостол Петро – покровитель рибалок, слюсарів, гончарів, годинникарів, ковалів. Павло – покровитель пекарів, ремісників, перекладачів, лекторів, вчителів іноземної мови, туристів.

На Тернопільщині є село Павлів на Бережанщині та Петриків біля Тернополя.