23 вересня, субота, – ще один день до Перемоги.
Свята сьогодні
До кінця року – 99 днів, а встигнути треба ще дуже багато! Тому – спішіть, але повільно та з насолодою!
Осіннє рівнодення цьогоріч припадає на 23 вересня. Це момент, коли тривалість дня майже дорівнює тривалості ночі. Майже — тому, що початок дня визначають за появою над горизонтом краю сонячного диска, а не його центру.
У році бувають весняне (в березні) і осіннє (у вересні) рівнодення.
Після осіннього рівнодення дні ставатимуть коротшими, а ночі довшими. Так відбуватиметься до зимового сонцестояння — 22 грудня.
У народі кажуть, що розпочате і задумане сьогодні обов’язково збудеться.
За новим церковним календарем, на який Православна церква України перейшла з 1 вересня 2023-го, 23 вересня віряни вшановують (за старим то було 6 жовтня)
У народі 23 вересня називають ще
«Предтечею», бо пов’язуючи з пророком Іоанном Предтечею, якого також вшановують цього дня.
Іоан Предтеча – найшанованіший святий у християнстві після Богородиці. Він народився в сім’ї літньої пари – священика Захарії та його дружини Єлисавети, які довгий час були бездітними. Молитвами вони вимолили собі сина, про появу якого Захарії сповістив архангел Гавриїл. Тоді Захарія засумнівався в словах ангела, за що був позбавлений дару мови. Утім, цей дар повернувся, коли потрібно було назвати народжене немовля. Назвали його Іоанном, а батько став говорити про нього, як про Предтечу Господа.
Іоан Хреститель народився на півроку раніше за Ісуса. Його мати, Єлисавета, будучи вагітною, прийшла до своєї сестри, Діви Марії – та щойно отримала благу звістку про народження Спасителя. Єлисавета сказала сестрі: «Благословенна Ти між жінками, і благословенний плід утроби Твоєї!».
Про народження Царя Іудейського від волхвів дізнався цар Ірод і велів убити всіх немовлят. До Захарія увірвалися прямо в храм і зажадали віддати сина. Чоловік відмовився і його вбили, а Єлисавета встигла втекти з маленьким Іоанном у пустелю. Через 40 днів померла і Єлисавета, а Іоан сам ріс у пустелі до моменту, поки не з’явився перед ізраїльським народом, щоб сповістити про пришестя Месії.
«Раїса» або «Іраїда Спирна» – на честь святої мучениці Іраїди, котра є покровителькою дівчат, які шукають чистоту і любов до Бога.
Іраїда була дочкою християнських батьків, які жили в Олександрії на початку 4 століття. Вона була дуже побожною і любила читати Святе Письмо.
Одного разу свята Іраїда прийшла до джерела за водою і побачила корабель. На ньому було багато чоловіків і жінок в ланцюгах. Це були священнослужителі, прості люди і ченці, яких схопили за те, що вони були християнами. Іраїда приєдналася до них, на кораблі її охрестили і дали ім’я Раїса. А коли судно прибуло в єгипетський Антиполь, Раїсу першу віддали під тортури і після стратили.
Оповідають за те, що Іраїда-Раїса не хотіла зрікатися християнства, її кинули у вогонь, але дівчина залишилася неушкодженою. Тоді олександрійці мечем відтяли голову.
23 вересня — день пам’яті мучеників Іона і його дітей. Вони були християнами. Жили в Антіохії у 4 столітті.
Іоанна з дітьми якраз поверталися з церкви, коли на дорозі з’явився солдат. Він зупинив їх та запитав, чому не беруть участі в жертвопринесеннях богам. Іонна відповів, що вони служать тільки одному справжньому Богу, який створив небо і землю. Солдат розлютився, побив Іонну та його дітей і наказав їм йти за місто, на гору, де їх стратять.
Іона і його діти покірно пішли на гору, молячись і співаючи гімни. На шляху до них приєдналися інші християни. На вершині гори на них чекали озброєні мечами солдати. Перед тим, як померти, Іонна благословив своїх дітей і сказав: «Ніхто не може забрати в нас життя, ми самі його віддаємо Богові».
Наші прадіди вважали, що сьогодні не можна
У свято «Предтечі» та «Раїси»
А ще сьогодні колись заговорювали печі від усякої нечисті і вуглинки в них, щоб печі довше зберігали тепло, а страви пропікалися і не підгорали. Говорили так: «Пічко, матінко, пособи, з жіночої часткою порівну! Вугілля, золу і пічку на поді збережи!»
Також була традиція випікати «наливушки» – відкриті пироги, схожі до ватрушки. Зазвичай вони були з вареною картоплею, але дітям робили часто солодкі, з сиром і медом.