УКРАЇНСЬКИЙ МОЙСЕЙ

260018Тернопільська Українська  гімназія вже вкотре підтвердила своє право носити ім’я Івана Франка.

24 травня, напередодні 100-річчя від дня смерті Каменяра, тут відбулося величаве дійство – літературний салон «Іван Франко відомий і невідомий: таємниця генія і його доби». 10 граней життя і діяльності великого таланту, подвижницької праці Каменяра учасникам дійства представили професор Львівського університету ім.І.Франка, голова Міжнародної асоціації франкознавців Михайло Гнатюк, народні артисти України Богдан Іваноньків, В’ячеслав Хім’як, Ярослава Мусійчук, кандидат педагогічних наук Микола Николин, заслужений учитель України Марія Нова, артисти філармонії та драматичного театру, учителі й учні гімназії. Учасники заходу, а це були не лише педагоги гімназії, а й учителі-словесники шкіл міста, члени асоціації відроджених гімназій, ніби побували одночасно в театрі, переглянувши уривок із драми «Украдене щастя», і на концерті в філармонії, оскільки все дійство супроводжувало камерне тріо й віще слово Івана Франка. Дійство мало високомистецький зміст, і в цьому велика заслуга директора гімназії Анатолія Крижанівського – ініціатора багатьох цікавих справ, ведучої свята – учительки української мови й літератури Любові Гарматюк.

Головне завдання заходу – не лише висвітлити велич самої постаті І.Франка, а й акцентувати увагу на  феноменальному значенні сили його духу й думки в контексті сьогодення України, її місця в європейському і світовому розвитку. Зокрема, професор М.Гнатюк наголосив, що І.Франко – мозок нації, за яким ми маємо звіряти свої дії, вчинки, використовувати його ідеї, настанови  для розбудови української державності, особливо її гуманітарної та інтелектуальної сфери. Це особливо актуально в умовах сьогоднішньої ситуації в Україні. Настанови Каменяра повинен сповідувати кожен, хто почуває себе громадянином і патріотом нашої держави. Які глибокі, наприклад, ці слова: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів».

Іван Франко – взірець безкорисливої самопожертви і титанічного працелюбства на  ниві  утвердження національної літератури, філософії, історії, етнографії, економіки, політології, всезагальної духовності. Усю його діяльність освітлював вічний, нетлінний ідеал, якому він самозречено служив аж до смерті, – це свобода: національна свобода українців, соціальна свобода людей праці, індивідуальна свобода кожної особистості. Український народ в особі І.Франка має найвищий творчий злет своєї інтелектуальної культури. Це має бути найпереконливішою візитівкою нашої держави в усьому світі – на цьому наголошували всі учасники літературного салону.

Читаймо Франка по-новому, розуміймо Франка по-новому, сповідуймо і наслідуймо його по-новому, бо Каменяр, як і Шевченко, завжди  сучасний, планетарний, його слово будить думку, змушує замислитися над особистою причетністю до всього,  що відбувається в державі. Воістину, за Павличком, «Шевченко народив, а Франко виховав українську націю».

Володимир Баворівський

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*