Нідерланди – Україна – 3:2
Коли впродовж кількох хвилин Ярмоленко (гол Андрія – безумовно найкращий поки що на турнірі) і Яремчук зрівняли рахунок, це вселило в серця наших вболівальників надію, що гра, яка так нещасливо складалася для збірної України, може завершитися з прийнятним результатом.
Не вийшло. Не вийшло, загалом, закономірно: якщо відкинути те кількахвилинне просвітління у діях нашої команди, що дало їй змогу вирівняти ситуацію, то перемогу збірної Нідерландів слід визнати цілком справедливою. Перемогу, в основі якої лежить вищий клас. Він у більшості випадків доводить свою вирішальну роль. Заздалегідь було відомо, що нашим футболістам у цьому матчі доведеться передусім терпіти (Нідерланди – Кіпр), вичікуючи на свій шанс. Доля ніби й змилостивилася, давши під завісу гри аж дві нагоди на порятунок, але розпорядитися ними українці не змогли.
Програє гру, як відомо, вся команда, але в даному випадку не можна не віддати належне, мабуть, найкращому гравцеві української збірної в цьому матчі. Голкіпер Бущан в першому таймі декілька разів врятував команду в майже безнадійних ситуаціях після ударів Депая, Вейналдума, Дюмфріса. Мабуть, в третьому голі є часточка його вини (як мінімум, не виручив), але це – краплинка дьогтю в чималенькій бочці назбираного ним меду.
Але перед матчем багато писалося про те, що нашим футболістам притаманна “психологія переможців і впевненість у своїх силах”. Невже це про нас у цьому матчі? А ще їх закликали “діяти розкуто і з холодною головою”? Це, мабуть, про Миколенка, котрий добряче “напартачив” на своєму фланзі? А ще говорилося про необхідність “зберігати концентрацію і компактність”? Це – про перший гол у наші ворота, коли центральні захисники і опорні хавбеки невідомо куди поділися, і навколо Вейналдума утворився “вакуум”? В стані зрозумілої досади можна написати багато що, але, охолонувши, варто зважити на таке: авторитет, рейтинг команд формувався десятиліттями, і хто сказав, що ми раптом візьмемо – та й переграємо триразового віце-чемпіона світу і чемпіона Європи? З великим набором по-справжньому класних виконавців. Це добре (з людської точки зору), що Миколенко, відчуваючи власну провину в двох пропущених голах, закриває обличчя руками, а не розмахує ними, звинувачуючи партнерів. Але це не відміняє отих двох м’ячів у наших воротах…
Та – годі про це. З турнірної точки зору ще нічого не втрачено – якщо не вважати втратою малореальні тепер шанси на перше місце у групі і, відповідно, на слабшого суперника в 1/8. Не виключено, що оті два голи у ворота нідерландців прислужаться нам, коли прийде час підбивати підсумки групового турніру. А на майбутнє варто б, напевно, зробити деякі висновки. Зокрема, уникати пафосних заяв і прогнозів. Адже досвід, і цього матчу зокрема, показує, що вони випаровуються зі стартовим свистком…
У іншому матчі нашої групи команда Австрії перемогла збірну Північної Македонії – 3:1 Саме з останньою збірна України проведе наступний матч у Бухаресті 17 червня.
Ігор Дуда