Повідомити новину

Поширити:

У державі триває війна, і суспільство доволі гостро реагує на всі повідомлення щодо виплат з державного та місцевих бюджетів. Більшість людей переконані, що гроші насамперед треба спрямовувати на потреби Збройних сил України, забезпечувати хлопців на передовій усім необхідним. А не на благоустрій територій, як от закладення квітників, вкладання бруківки, а також інші не конче потрібні закупівлі, на які витрачають мільйони гривень.

Також значна частина населення не розуміє, як у такий важкий для України час може процвітати корупція, можуть здійснюватися виплати надвисоких зарплат і премій.

Яскравим прикладом точки кипіння у суспільстві є випадок, що стався днями на Закарпатті. Як повідомили у Національній поліції, у будівлі Керецьківської сільської ради депутат підірвав гранати – поранені люди, а сам він перебуває у критичному стані.

Подію розслідують як терористичний акт.

Сесію сільської ради традиційно записували у прямому ефірі. З відео зрозуміло, що депутати бурхливо та гучно обговорювали питання, пов’язані з грошима, в залу зайшов їх колега. Спочатку він мовчки стояв і спостерігав. Потім спокійно вийняв із кишень гранати і через кілька секунд почав розкидати їх. Також на відео видно момент вибуху.

Як потім повідомили ЗМІ, ніхто не хоче виправдати цього чоловіка, бо він вчинив злочин, але його вчинок зумовлений тим, що він уже тривалий час був в опозиції до влади, виступав проти розтринькування грошей у час війни, виплат великих зарплат та премій посадовцям.

Тут варто наголосити, що у соцмережах чимало людей стали на захист терориста, почали наголошувати, що це чи не єдиний шлях, аби поквитатися з нечесними на руку представниками влади, що не перестають дбати про своє збагачення у такий складний для України і для кожного з нас час. І це мало б насторожити. Адже самосуд ніколи ні до чого доброго не приводив. У країні, де не лише на передовій, а й в тилу є чимало зброї, така ситуація є загрозливою, насамперед – для мирних мешканців.

Чому люди все-таки підтримують радикалізм? Мабуть, тому, що влада не готова працювати чесно та прозоро…

Але повернімося до нашої області. Журналісти і громадськість активніше почали вимагати звіту від розпорядників державних грошей, подавати запити. Не можна сказати, що реакція на них є миттєвою, або повною, але добре одне, що у цьому сенсі вже є перші зрушення.

Так, днями  журналістка інтернет-видання “Місто” отримала відповідь на інформаційний запит щодо доходів керівника Тернопільської обласної військової адміністрації Володимира Труша за 2022 та неповний 2023 рік.

Зазначимо, під час брифінгу 1 листопада 2023 року Володимир Труш зазначив, що в ОВА не можуть назвати розмір доходів працівників, бо їх прирівнюють до військовослужбовців і розкривати дані не мають права. Достовірність цих слів викликає сумніви, адже у відповіді на інформаційний запит, після звернення до Уповноваженого з прав людини, ці дані без проблем надали.

“У межах парламентського контролю та за сприяння секретаріату Уповноваженого ваш запит на отримання публічної інформації від 17.10.2023 та 27.10.2023 було повторно розглянуто Тернопільською ОВА та надано відповідь листом від 11.12.2023 № 06-11709/07 (копія додається). Таким чином, ваше право на інформацію поновлене”, – йдеться у відповіді в.о. керівника секретаріату Уповноваженого Івана Вервейка. Таким чином, з третього разу, але інформацію від ОВА вдалося отримати.

Отож, за 2022 рік Володимиру Трушу нарахували 925 872,2 грн, а за 9 місяців 2023-го – 748 432,65 грн.

Журналісти сподіваються, що зможуть оприлюднити і відповідь ОВА щодо доходів заступників і радників Володимира Труша за 2022-2023 роки, зокрема, і тих, кого підозрюють в отриманні хабара.