Повідомити новину

Поширити:

«В артилерії робота рутинна. Виїхали. Навелися. Вистрелили. Якщо нема вогневої відповіді з боку ворога, то добре, а є – погано», – зауважує свободівець Володимир Смолій. Він не любить говорити про війну та службу. Каже: армія – то важка праця, що кожної миті наближає нашу перемогу. Її просто треба добре виконувати, а слова – зайві.

У Тернополі Володимир ненадовго. Відновлюється після контузії. А далі – знову в бій. Допоки ж є хвилинка, просимо артилериста завершити речення. 

До війни

  • …вчителював на Борщівщині. Викладав історію в школах Глибочка, Олексинців, Більче-Золотого. А коли скоротили години, працював на елеваторі, займався меліорацією. У 2015-му пішов в АТО. Служив у добровольчому батальйоні «Карпатська січ». Згодом підписав контракт. Потрапив в один з чотирьох гаубичних батальйонів 44-ї бригади.

Перший день війни 

  • …застав у Старичах на Львівщині. Навчався на навідника гармати. Мав передчуття чогось поганого. До того на очі потрапив блог кацапського блогера, запроданця Юрія Подоляка. Він розпинався про нацистів при владі в Україні… А коли з’явилася інформація про те, що російські війська наносять на техніку розпізнавальні знаки «Z» і «V» – впевнився: буде війна. Та вірити все ж не хотів. Як так: війна в центрі Європи. Війна, якої не було з 1945-го… Цього просто не може бути. Наступного дня ми повернулися в частину до Тернополя, відтак – на Київщину стріляти по окупантах.

Наше озброєння тоді

  • …було ідентичним з озброєнням ворога. Ті ж самохідки, та ж буксована артилерія, ті ж снаряди. Ось тільки їх у них – значно більше, ніж в нас. Тому все залежало від уміння вести вогонь і мотивації.

Ми за ворога більше…

  • …вмотивовані, бо воюємо за свою країну, за свої родини. Нам нікуди відступати. Під Києвом доволі швидко вибили їх. Снарядів не жаліли, що мали – тим стріляли. Окупантові було важко воювати на Київщині, Житомирщині. Логістика, дороги, партизани… Нам було легше. Місцеві люди усім, чим могли допомагали. На Донбасі було значно важче. Ми рушили туди в квітні, отримавши нове озброєння західного зразка. Важче, бо степ, бо в них – вогнева перевага. Підрозділ у ті дні поніс перші втрати…

Проблема України в тому…

  • …що немає замкнутого виробництва військової техніки. Ні стрілецького, ні артилерійського озброєння, ні вертольотів ми фактично ніколи не виробляли. Якби з 1991-го влада цим переймалася, то зараз ми б не жебрали техніку в усього світу. Так, піхота в нас є, але гнати її в бій без прикриття артилерії, це те саме, що вбивати.

У пам’ять врізалися…

  • …бої за Макарів. Горить село. Подумав тоді: невже це правда – 21 століття, Київщина, ракетні удари, палає українське село в центрі Європи… Шок, до якого поволі звикаєш. А ще врізався Бахмут. Нас накрило касетним обстрілом. Контузило, але вижив. Потім – шпиталь і скоро знову в бій.

Цієї війни уникнути…

  • …було неможливо. Кацапи довго й ретельно готувалися до неї. Десь у 2007-му в одній з тернопільських книгарень натрапив на видання…з трикольором і зламаним тризубцем на обкладинці. Автори в них писали про події умовних 2015-го, 2020-го років. Тези: Україна – поле бою; до влади прийшли фашисти; НАТО втручається в Україну; руських ріжуть у Львові; в Україні триває війна… На перший погляд – маячня, але через сім років почалася війна. Вони її готували. Планомірно. Кінофільмами про «русскіх вітязєй», фантастичними книжками про бандерівців-людоїдів, казками про оборону святої русі від нацистів. Те, що ми вважали безглуздям, з чого жартували, було частиною їхньої тактики зі завоювання України. Пропагандистська машина роками працювала цілеспрямовано й на повну.

Третя світова по суті…

  • …завершилися. Ще в 1990-1991-х. Крахом Варшавського пакту і радянського союзу. Зараз триває Четверта світова війна. Принаймні така історична періодизація мені ближча. Йде глобальне протистояння західного світу з тими країнами, що претендують на лідерство: Китай, росія… Світ буде все більше й більше нестабільним. І нам в ньому доведеться жити. 

Україну чекає доля…

  • …Ізраїлю. росії ніде шляк не трафить. Мусимо звикати до нових реалій. Підлаштовувати під них свою економіку, готувати суспільство. Зрозуміло, що в країні залишаться найстійкіші, найсвідоміші й ті, кому просто нема куди їхати. Вони й творитимуть нову державу. 

Білорусь…

  • …не зважиться. Білоруське суспільно не налаштоване на війну. В солдатів та офіцерів немає мотивації. Та й чому їм з нами воювати? За що? Мені так виглядає, що Лукашенко просто дурить путіна, відтягує час.

Китай…

  • …не втручатиметься. Поки що. Триматиме нейтралітет. Але питання Тайваню створюватиме постійну напругу в стосунках двох світових гігантів. Нам важливо, щоб жодні військові дій там не почалися. Інакше США зменшить допомогу нам, а без західної зброї наша лінія фронту значно посунеться.

Ядерна війна…

  • …можлива. Бодай, я не виключав би її, зважаючи на те, з якими виродками маємо справу. У них немає ні розуміння честі, ні людяності. Вони вбивають, ґвалтують, грабують, катують полонених, тероризують цілі міста, брешуть, маніпулюють, стріляють по Запорізькій АЕС і кажуть, що то стріляємо ми. Від них усього можна чекати. Навіть використання ядерної зброї. Найімовірніше, вдарити можуть по котромусь з полігонів. У Рівному чи по Яворівському… Показово. Щоб пограти м’язами і водночас захід полякати. Мовляв, не зупинимося ні перед чим. Від неадекватів можна чекати всього.

На Україні росія…

  • …не зупиниться. Далі будуть Польща, Литва… Фанатики «русского міра», помішані на панславізмі, не зупиняться ні перед чим в бажанні відновити російську православну монархію. Білорусь вони фактично окупували, а Україна виявилася міцним горішком. Поки що. Вони зроблять все, щоб завоювати її. Бо знищивши щит Європи, легше рухатися далі, досягаючи цілі. Без жалю та будь-якими методами.     

Мирні переговори…

  • …можливі. І я більш, ніж певен, що західні політики потихеньку будуть нас схиляти до них. Мовляв, домовляйтеся, хлопці, а ми вам – трохи зброї, трохи грошей. А не захочете – нічого не дамо. Питання економіки важливіші за війну. Міжнародна політика доволі цинічна й очікувати можна будь-чого. Для нас ці переговори – тільки замороження війни. росія ніколи не відмовитися від свого плану завоювати Україну. Важливо не дати їй часу на відновлення сил, а все завершити зараз. 

Нас чекає…

  • …ймовірно, затяжна позиційна війна. Судячи з патової ситуації, що склалася на фронті. Орки не можуть наступати, бо бояться і не мають вмотивованої піхоти. Ми не можемо, бо бракує важкої техніки. А час минає. І він не на нашу користь, бо руйнуються економіка і страждають люди. Але надіємося на власні сили та підтримку західного світу. На нашому боці Бог і правда, а отже – перемога!