Відновлення виробництва на селі часто сприймається людьми з недовірою. Пересічні мешканці досі думають, що тваринницькі ферми та сучасні свинокомплекси працюють, як колишні ферми радянських часів. Однак прогрес не стоїть на місці і новітні технології дозволяють зробити їх діяльність безпечною та комфортною.
Про цю та інші проблеми розповів завлабораторії біоконверсної переробки органічних відходів, кандидат технічних наук, доцент, старший науковий співробітник Національного університету біоресурсів та природокористування С.І.ПАВЛЕНКО.
«Типовою є ситуація, коли ферма, що має належну систему утилізації гною, однак стає причиною скарг від мешканців села на «запах». Проте свої свині чи свині сусідів при цьому «не смердять», – зауважив науковець. – Наявність системи поводження з гноєм впливає і на санітарні зони – чим краща система, тим менша потрібна санітарна відстань до інших об’єктів».
За словами С.Павленка, сучасні технології та технічні засоби збору й переробки гною дозволяють вибрати оптимальну систему утилізації гною залежно від поголів’я, умов утримання, матеріалів і сировини, рельєфу місцевості, фінансової складової.
Учені вважають, що реконструкція тваринницького комплексу повинна починатися з організації системи видалення і переробки гною. При цьому важливо обговорити це питання з місцевою громадою, залучити до роботи відповідних спеціалістів. У подальшому – обов’язковий контроль з боку місцевої влади та відповідних служб.
«В багатьох країнах Європейського Союзу, де щільність поголів’я свиней на одну людину значно більша, ніж в Україні, а території менше, гній в основному накопичують у бетонних лагунах і у дозволені законодавством періоди вносять у землю. Питання екологічного стану так само турбують людей, проте є розуміння специфіки виробництва і довіра до запроваджених технологій», – пояснив С.Павленко.
Науковці переконують, що критичного стану відходи свинарства для людства загалом і України зокрема не складають. Керувати ними, вдосконалювати технології реально і можливо.
«У сьогоднішніх умовах існують більш суттєві виклики щодо екологічної безпеки і стану навколишнього середовища», – наголосив доцент С.Павленко.