Відбулося чергове засідання обласного літоб’єднання

28 листопада засідання обласного літоб’єднання відкрили вшануванням пам’яті жертв голодомору. Леся Любарська презентувала збірник «У полоні голодомору», прочитала з нього свої тематичні вірші. Неоніла Крем’янчанка прочитала уривок зі своєї повісті на тему голодомору. Читала емоційно, голос її тремтів, а на очах слухачів були сльози. Галина Дричик теж продекламувала власний хвилюючий вірш про голодомор.

Далі очільник літоб’єднання ознайомив присутніх з новинами листопада, а також оголосив про вихід в тираж альманаху «Подільська толока». Окрім того, Зіновій Кипибіда урочисто оголосив про початок прийому творів у нове число на 2022 рік.

Валентина Семеняк інформувала про засідання НСПУ (у якому вона брала участь за дорученням голови Тернопільської обласної організації Олександра Смика). Також вона прочитала новелу «Божий суд», за яку отримала престижну українську премію ім. В. Стефаника. Від імені  присутніх пані Валентину привітав голова літоб’єднання, який дав високу оцінку її творчості та журналістській роботі. А ще письменниця й журналістка розповіла про результати своїх поїздок на книжкові форуми, толоки та ярмарки у різні куточки України. Саме на одному з таких заходів у  Стрию вона зустріла нашого давнього приятеля Ігоря Борщика. Пан Борщик, як завжди, «перебував у своїй тарілці». Не відомо, чи на той момент уявив себе феєю, чи з інших міркувань, він передав цікаві привіти – величезні волоські горіхи. Вони дісталися, згідно зі списком пана Ігоря, Ніні Фіалко, Нелі Дриботій, Зіновію Кипибіді, Галині Дричик, Богдану Кушнірику й мені.

Традиційна рубрика «20 хвилин з Марією Назар» цього разу була присвячена річниці з дня народження Миколи Вороного. Це відомий український письменник, перекладач, театральний режисер, актор, громадсько-політичний діяч, театрознавець. Перший галицький театр «Руська бесіда» теж заснував він. Автор «За Україну, за її волю». Член Центральної Ради.

Пані Марія також продекламувала власну поезію «Вірші-птахи». Далі письменниця залучила присутніх до обговорення теми «30 знакових книг незалежності». З тернопільських авторів найбільш читаною в Україні є Ніна Фіалко. До річниці смерті Ярослава Пауляка пані Марія прочитала його вірш «Дороги». До читання творів відомого земляка долучився Олег Смоляк, який (як завжди, напам’ять) декламував його вірші. Пан професор попросив усіх тримати свічку пам’яті за померлих письменників-земляків, популяризувати їхні твори, відзначати знаменні дати.

Валентина Семеняк згадала про річницю з дня народження Григора Тютюнника, яку Україна відзначатиме вже незабаром, 5 грудня.

Поет Володимир Кравчук презентував свою нову книжку «Часоплин». Він читав вірші з кожного із трьох її розділів – «Кущ вкраїнської спокути», «Кава з присмаком думок», «За межею вітрів».

Віктор Насипаний приніс свою збірку шкільного гумору «Добра дитина». До неї увійшли щирі коротенькі гумористичні віршики, якраз для сприйняття дітьми. Але й дорослим він теж підняв настрій, прочитавши кілька невеличких віршеняток. До речі, мій син, хоч і виріс із віку читацької аудиторії цієї книжки, прочитавши з неї кілька усмішок, дуже позитивно відгукнувся про них. А його художньому смаку я повністю довіряю, бо знаю, що в цьому він повністю вдався в батька.

Також члени літоб’єднання гостинно прийняли у свої ряди Галину Пудлик (її  представила Оксана Боярська). Пані Галина працює у ТФ видавництва «Ранок». Пише філософські вірші та новели, кілька з яких прочитала нам. Після виступу гості почалося жваве обговорення її творів, що свідчить про те, що їй вдалося привернути увагу. Зокрема, Богдан Кушнірик сказав, що це авторка, яка ставить перед собою запитання і дає на них вичерпну відповідь, скрупульозно і чітко визначаючи суть. Володимир Кравчук відзначив добру і світлу душу авторки, запропонував продовжити писати та приходити до нас, бо тут зможуть давати щирі поради, а для досконалості меж немає. Олег Смоляк зробив кілька критичних зауважень щодо розміру і ритму віршів, проте позитивно відгукнувся про смисл творів. Зіновій Кипибіда звернув увагу на необхідність впевнено презентувати свої твори, про інтонацію, яка має зацікавити слухачів. Бо твори цього достойні.

Неоніла Крем’янчанка презентувала книжку «Гроно калини на долоні» про наших захисників: воїнів, добровольців, військових медиків, волонтерів, капеланів. Згадала, що недавно пішла у засвіти найстарша українська волонтерка Наталія Гошта, якій було 95 років. 73 нариси й оповідання, що увійшли до книжки, засновані на дійсних фактах і присвячені реальним людям.

Марія Гуменюк повідомила, що її твори були надруковані у «Дебют-Газеті» (Херсон) та зачитала декілька з них.

Конкурс від Галини Шулим уже став традиційним. Завданням був вірш про грудочку землі. Володимир Присяжний на цю тему прочитав аж два вірші: про захисників святої землі та про маму. Богдан Кушнірик виступив із віршем «Бо правди іншої нема». Цього разу переміг вірш Володимира Кравчука, теж про захисників Вітчизни.

Неля Дриботій прочитала яскраву барвисту новелу про осінь. Галина Навроцька розтопила серця присутніх душевною лірикою теж на тему осені. Валентина Судома прочитала мінорний вірш про чорні тюльпани – присвяту загиблим героям розв’язаних Росією воєн в Афганістані та на Донбасі. Оксана Боярська прочитала вірш про зиму, наче натякаючи, що вона вже на порозі. Оксана Цепенда прочитала мінорний ліричний вірш про плин часу та бездушний світ.

Свої твори зачитали Ніна Фіалко, Тарас Комаринський, Орест Чоловічок. Як завжди, на десерт слухали гумористично-філософські сентенції від Богдана Вилущака.

Зіновій Кипибіда підбив підсумки і наголосив, що наступне засідання буде передноворічним. Як завжди, в грудні буде презентація «Подільської толоки». Також, зважаючи на те, що майбутнє засідання стане передсвятковим, просив кожного придумати, чим можна здивувати інших. А свій сюрприз усім нам пан голова уже готує.

Тарас КОМАРИНСЬКИЙ