Верховна  Рада прийняла Закон про освіту: що нового

У країні продовжується ера реформ та нововведень. Нещодавно парламент ухвалив у другому читанні законопроєкт №0901 “Про повну загальну середню освіту”, який підтримали 327 народних депутатів.

Як повідомляють у Міністерстві освіти, метою цього документа є забезпечення законодавчого підґрунтя для реформування системи загальної середньої освіти, що сприятиме підвищенню якості освіти та освітньої діяльності, істотному зростанню інтелектуального, культурного, духовно-морального потенціалу суспільства та особистості. Отож, на які зміни слід очікувати учням, а на які – вчителям.

 Основні новації для учнів

– Гарантії рівного доступу до освіти. Закон гарантує зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів, при цьому заклад має бути територіально доступним, незалежно від соціального статусу чи місця народження дитини. Інклюзивність – тобто можливість дітям з особливими освітніми потребами навчатися в звичайних школах за власною освітньою траєкторією – також передбачена документом і гарантується учням. Законопроєкт передбачає, що у разі звернення батьків дитини з особливими освітніми потребами інклюзивний клас утворюється в обов’язковому порядку. Спеціальний клас формує керівник закладу освіти за погодженням із засновником цього закладу або уповноваженим ним органом.
– Побудова індивідуальної освітньої траєкторії. Цей механізм дає можливість кожному учню гнучко та з урахуванням власних потреб і талантів будувати своє навчання. Це важливо, передусім, для дітей з особливими освітніми потребами й тих учнів, що додатково поглиблено навчаються поза школою чи прагнуть навчатись вдома.
– Додаткові індивідуальні та/або групові консультації для учнів. Можливість надання учням, які цього потребують, індивідуальних та/або групових консультацій на базі школи. Планується, що такі консультації оплачуватиме держава.
– Право на справедливе оцінювання та вимоги до доброчесності. Закон вперше на законодавчому рівні встановлює право учнів на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів навчання, незалежно від виду та форми здобуття ними освіти.
Водночас документ деталізує та доповнює положення Закону України «Про освіту» та встановлює конкретні види відповідальності за порушення академічної доброчесності.
– Вибір предметів учнями. Закон запроваджує право учнів обирати курси, навчальні предмети (інтегровані курси).
– Три адаптаційні цикли навчання: 1-2 класи, 5-6 класи та 10 клас. Відтепер це обов’язково враховуватиметься під час планування навчання у школах. У законопроекті визначається мінімальна і максимальна кількість учнів у одному класі. Кількість учнів у класі державного комунального закладу освіти не може становити менше 5 та більше 24 учнів, які здобувають початкову освіту, 30 учнів, які здобувають базову чи профільну середню освіту.

 Основні новації для вчителів

Реальна педагогічна автономія вчителя у:

  • створенні програм;
    – розробці власної системи оцінювання та заохочення учня (зі створенням шкали переведення у 12-бальну);
    – підвищенні кваліфікації за власним вибором та за кошт держави.
    – Документ передбачає більше доплат для вчителів, зокрема, від 10 до 20% від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами. Окрім цього, педагоги зможуть отримувати додаткові доплати, які згідно з законом матиме змогу встановлювати засновник закладу.
    – Педагогічна інтернатура для молодого вчителя. У перший рік роботи молодий вчитель проходитиме педагогічну інтернатуру. В її межах отримає наставника, який буде зобов’язаний надавати консультації фахівцю-початківцю та допомагати йому стати успішним вчителем. Наставник отримуватиме додаткову 20% надбавку.

– Новоприйнятий закон відкриває можливість стати вчителем людині з будь-якою, а не лише педагогічною, вищою освітою. Також документом передбачається, що обов’язкове переведення вчителів-пенсіонерів на строкові контракти має відбутись до 1 липня 2020 року.

Основні новації для освітніх управлінців

– Нові підходи до призначення директорів шкіл. Згідно з Законом «Про освіту», директор може обіймати цю посаду не більше 2 термінів по 6 років поспіль в одному закладі.
– Закон також передбачає, що в межах конкурсу директор обов’язково має подати стратегічний план розвитку закладу.
– Фінансова автономія шкіл. Закон передбачає більше можливостей для шкіл у використанні власних коштів. Зокрема, на формування структури закладу та штатного розпису; встановлення доплат, надбавок, виплати матеріальної допомоги, премій та/або їхніх розмірів, інших видів стимулювання працівників; оплату поточних ремонтних робіт приміщень; оплату підвищення кваліфікації педпрацівників тощо.

Законопроект передбачає, що з 2020 року санаторні школи (санаторні школи-інтернати) припиняють набір учнів до 1-9 класів. Засновники санаторних шкіл протягом одного року з дня набуття чинності цим законом мають змінити тип таких закладів освіти на ліцеї з обов’язковим збереженням у їх складі пансіонів. З 1 вересня 2024 року такі ліцеї забезпечують здобуття виключно профільної середньої освіти.

Також законопроєкт зобов’язує органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації до 1 вересня 2020 року забезпечити створення районних, міських центрів професійного розвитку педагогічних працівників шляхом реорганізації науково-методичних установ (центрів, кабінетів), крім закладів післядипломної освіти, та організувати і забезпечити відбір працівників до зазначених центрів на конкурсних засадах.

 




Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*