У Тернополі відбулося “Свято малюка” для передчасно народжених дітей

Деякі з них були трохи більшими за долоню – такі крихітні, беззахисні, але з великим бажанням жити. «Поспішайки» – так лагідно їх називають медики Тернопільського обласного клінічного перинатального центру «Мати і дитина». Це діти, які передчасно прийшли на світ, інколи з критично малою масою тіла, але зусиллями лікарів та батьків отримали шанс на життя.

Доброю традицією у центрі стало щорічне «Свято малюка», яке об’єднує сім’ї, чиї діти народилися передчасно.

У залі, прикрашеній фіолетовими і білими кульками, чутно дзвінкий дитячий сміх. Маленьких гостей тут об’єднує одна історія – особливий початок життя.

«Це наша Віруня, знайомтеся. Коли народилася, важила менше кілограма, а тепер подивіться, яка красуня виросла! Це результат титанічної праці всього персоналу нашого закладу і, звісно, батьків. Сьогодні радісно бачити наших маленьких пацієнтів здоровими та щасливими», – каже лікарка відділення інтенсивної терапії новонароджених Неля Скубенко.

17 листопада в усьому світі відзначають Міжнародний день передчасно народженої дитини. Головний лікар перинатального центру Віктор Овчарук підкреслив, що такі заходи важливі не лише як свято, а і як можливість побачити результат праці лікарів.

«Щороку ми запрошуємо батьків, чий малюк народився передчасно, щоб вони могли побачити, як ці діти ростуть і розвиваються. Це важливо і для нас, адже ми хочемо, щоб батьки бачили: їхні діти не відрізняються від тих, хто народився в термін. Також це нагода оцінити, як ми можемо вдосконалити свою роботу», – зазначив Віктор Овчарук.

Капелан перинатального центру, отець Андрій Олійник, переконаний, що найголовніше для батьків – це віра й надія. Він розповів історію маленького Теодора, на видужання якого спершу не вірили навіть рідні:

«Коли побачив, як батьки плачуть, а дитина бореться за життя, сказав: “Ваша дитина бореться, а ви вже здалися? Прийдіть, помоліться в каплиці, а потім боріться разом з нею”. Було важко їх переконати, але через кілька місяців цей малюк набирав вагу й ріс здоровим. Віра, надія та боротьба — ось що допомагає перемагати», — поділився священник.

На святі також побувала трійня родини Філиків — Владислав, Дем’ян та Злата. На кожному малюкові — паперова медаль із ім’ям і вагою при народженні.

«Скоро їм виповниться два роки. Вони вже всі ходять до садочку. Ми були готові до трійні, тому для нас це було очікувано», – розповідає мама Діана Філик.

За статистикою, кожна десята дитина у світі народжується передчасно. Завідувачка відділення інтенсивної терапії новонароджених Мар’яна Савчук наголошує, що такі діти потребують особливого догляду, але за належної допомоги можуть вирости цілком здоровими.

«Виходжування таких діток завжди несе певні ризики. Чим менший термін, тим складніше, але ми маємо все необхідне для ефективного лікування. Ми вже виходжували немовлят, народжених на 22–24 тижні. Для нас це не вирок — це виклик, і головне тут турбота та професіоналізм», – зазначила лікарка.

Коли дивишся на усміхнених дітей у залі, важко уявити, що дехто з них колись важив трохи більше ніж 600 грамів. Перинатальний центр «Мати і дитина» став для них не лише лікарнею, а справжнім домом надії, де медицина поєднується з теплом і любов’ю.

Нехай це свято надихає всіх: батьків — на віру, лікарів — на нові звершення. Бо кожна “поспішайка” — це диво, яке доводить, що життя завжди перемагає.

Фото: Новини Тернопільщини