"Трохи нижче неба" – історія, яку не маємо права забути

Переповнений зал. У кожного на очах бринять сльози, в чоловіків стискаються від болю і злості кулаки. Перед їхніми очима – щира, відверта, не прикрита правда. Правда про війну, про хлопців, котрі жертовно віддали життя задля кожного з нас. Правда, якою  гіркою вона не була б, про бої в Донецькому аеропорту.
Так, днями у Тернополі відбувся допрем’єрний показ документального фільму “Трохи нижче неба”. У стрічці розповідається про чотирьох кіборгів з Тернопільщини, воїнів 80-ї окремої бригади ДШВ – старшого сержанта Івана Вітишина, старшого солдата Ігоря Римара, солдатів Володимира Труха й В’ячеслава Мельника, які загинули в Донецькому аеропорту в найдраматичніший період боїв у січні 2015 року. Ці хлопці в найскладніший для України час стали на її захист та опинилися в місці, від якого до неба лиш рукою сягнути. Вони – герої, котрих не маємо права забути.
Нагадаємо, творцями кінострічки є Михайло Ухман та Сергій Коновал. Автори більше двох років збирали силу-силенну інформації, зціпивши зуби, щоб не проронити сліз, спілкувалися з матерями, дітьми загиблих воїнів. Об’їздили всю країну – зі сходу до заходу, розмовляли з побратимами полеглих, здійснили відео зйомки тривалістю понад 36 годин, по крупинках збирали достовірну інформацію про події, які відбувалися у ті пекельні дні.
“Так, фільм важко дивитися. Адже у ньому немає художнього вимислу – лише правдиві реалії, емоції, почуття. Там -героїзм, злість на ворога, відчай і біль матерів. Там – справжнє обличчя війни”, – сказав Михайло Ухман.
Чоловік каже, дуже хвилювався за показ фільму саме у Тернополі, адже під час перегляду стрічки в залі були присутні матері загиблих. Їм довелося вкотре пережити ті жахіття, побачити пекло, в якому побували і загинули їхні діти.
Та жінки ні на мить не пошкодували, що прийшли, мужньо, втираючи сльози, додивилися фільм до кінця.
“Я щиро дякую людям, котрі пишуть книжки, знімають фільми про наших дітей, їхній героїзм, їхню жертву… Так у нас з’являється хоча б надія, що про них пам’ятатимуть, їхні подвиги не будуть забуті, а увійдуть в історію в ось таких творах”, – ділиться Ольга Трух.
Марія Вітишин каже, що, на жаль, пересічні люди не знають і частки правди про події, які відбувалися тоді, і про бої, які точаться нині. Можливо, за допомогою цієї стрічки хоч трішки прозріють і почнуть по-справжньому цінувати тих, хто стояв і сьогодні стоїть на передовій.
“Вони не думали про себе, про те, що надворі – двадцятиградусні морози, про те, що їхнє життя щосекунди може обірватися. Вони думали лише про те, щоб було добре нам, про те, що мають відстояти бій, захистити Україну”, – переконана мати Івана Вітишина.
“Такі фільми не є хорошими чи поганими, вони – цеглинки нашої історії. І коли нас уже не буде, а хтось з наступних поколінь захоче знати правду про події, що відбувалися в ДАПі, то почерпне її з нашої кінострічки. Значить, ми працювали не дарма”, – сказав режисер стрічки Руслан Головий.
“За Україну не потрібно вмирати, за Україну треба жити” – це слова бійців у фільмі. Такої ж думки дотримуються і творці стрічки. А ще вони твердо переконані, що кожен українець, котрий поважає себе, поважає свою країну, має пам’ятати героїв.
До слова, фільм уже викликав неабиякий резонанс не лише в Тернополі, а й у Києві, Луцьку, Рівному. Незабаром його демонструватимуть у Львові й Дніпрі. Додамо, що наразі відбуваються перемовини щодо показу документального фільму “Трохи нижче неба” на провідних вітчизняних телеканалах.
Герої не вмирають!
Зоряна ДЕРКАЧ