Повідомити новину

Поширити:

Назарій, уродженець Підгаєць, який виріс у Тернополі, до війни працював у податковій службі, керував підрозділом, будував кар’єру і жив звичайним життям. Але 3 березня 2022 року все змінилося — попри бронювання і відсутність військового досвіду, він сам пішов до військкомату.

Після навчання на артилериста та оператора протитанкових ракетних комплексів Назарію запропонували залишитися інструктором у навчальному центрі. Та чоловік обрав фронт — і приєднався до 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша.

Восени 2022 року “Кардинал” уперше потрапив на Донеччину. З простого солдата він виріс до головного сержанта роти ПТРК — навчає новобранців, бере участь у розвідці, відповідає за своїх побратимів.

На рахунку його підрозділу — десятки успішних бойових епізодів. Під час запеклих боїв на Авдіївському напрямку військові знищили кілька танків і БТРів противника, а біля Новоселівки Першої — спалили три одиниці бронетехніки й забезпечили евакуацію побратимів, які три дні виходили з-під обстрілів.

Сьогодні війна змінилася. Протитанкісти дедалі частіше воюють як піхота — ведуть стрілкові бої, зачищають приміщення, укріплюють позиції. Назарій каже просто: “Захищати треба — значить, будемо”.

Попри втому й байдужість, яку іноді чує у словах “це не моя війна”, він залишається на передовій. Бо для нього ця боротьба — не абстракція, а особистий вибір і шлях честі.

“Головна причина залишатися тут — проста й водночас важка: щоб нарешті закінчити війну”, — каже “Кардинал”.

За матеріалами групи комунікацій Тернопільського ОТЦК та СП.