Неподалік Львова відбулася Міжнародна науково-практична конференція на тему «Селекція європейських бджіл». Уперше за роки незалежності України селекціонери, науковці та практикуючі бджолярі вирішили об’єднати зусилля заради збереження й покращення якості українських порід бджіл.
Спеціальним гостем заходу був керівник німецького інституту бджільництва у Берліні, розробник і керівник програмно-аналітичного комплексу BeeBreed Каспар Бінефельд. Його унікальна програма призначена для покращення господарських характеристик медоносних бджіл. Завдяки їй середня продуктивність бджолиних сімей з системи у Німеччині за 25 років зросла на 70%.
У Міжнародній конференції взяли участь майже півтори сотні науковців. Окрім українців, захід відвідали представники Німеччини, Молдови, Румунії, Білорусі.
Учасники конференції вирішили створювати спеціальні ізольовані облітники для селекції Карпатської та Степової порід бджіл і почати роботу за німецькою технологією для покращення їх якостей. Наукові установи домовилися обмінюватися досвідом й унормувати термінологію в галузі бджільництва. Завдяки доктору Бінефельду тернополяни зможуть безкоштовно зробити генетичний ДНК-аналіз бджіл на належність до порід. «Селекція є важливим інструментом покращення бджіл і ми впевнені, що робота в цьому напрямку неодмінно матиме позитивний вплив на господарство України та здоров’я її мешканців», – зауважив президент об’єднання матководів України Іван Доскоч.
Завдання селекції – підвищити продуктивність бджолиних сімей, зробити їх стійкішими до хвороб, лагіднішими та сильнішими. Завдяки цьому наші пасічники зможуть виробляти більше меду за тієї ж кількості бджолосімей.
Згідно з даними Міністерства аграрної політики України, виробничий фонд галузі сьогодні налічує 400 тисяч бджолярів і майже 3 мільйони бджолосімей, а валове річне виробництво меду перевищує 70 тисяч тонн, що ставить Україну на перше місце в Європі та четверте у світі за цим показником – після Китаю, Індії й Аргентини.
Олег БЕЗЗУБКА,
заступник голови обласної асоціації пасічників
На фото (зліва направо): Олег Беззубка, Каспар Бінефельд, Іван Доскоч і доктор біологічних наук, професор Роман Волков.