Спрощено процедуру отримання статусу безробітного

Повномасштабне військове вторгнення росії змусило чимало людей з різних регіонів країни покинути свої домівки. Вимушені переселенці виїжджають з небезпечних територій без документів, трудових книжок, без можливості звільнитися або закрити ФОП. Відсутність необхідних документів не давала можливості людям стати на облік у центр зайнятості та, відповідно, отримати грошову допомогу з безробіття. Нині держава врегулювала цю  ситуацію.

Так, 7 травня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану», який розв’язав низку проблем, з якими стикаються внутрішньо переміщені особи.

Цим законом внесені зміни до Законів України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Закон передбачає, що на час дії воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення або скасування допомога з безробіття призначається з першого дня надання статусу безробітного. Цю допомогу можна буде отримати без особистого відвідування центрів зайнятості, а українців, які опинилися на тимчасово окупованих територіях, не позбавлятимуть статусу безробітного та виплат, навіть якщо вони не можуть дистанційно поспілкуватися з працівниками центрів зайнятості.

Проте, відповідно до прийнятого закону, отримувач допомоги повинен не рідше ніж раз на 30 календарних днів підтверджувати будь-якими засобами комунікації, в тому числі електронними, своє перебування у статусі безробітного.

Призначення допомоги з безробіття внутрішньо переміщеним особам, які не мають документів або щодо яких відсутні відомості про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), здійснюватиметься на підставі відомостей, які наявні в державному реєстрі фізичних осіб платників податків, єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування чи в єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та інших джерелах.

Відповідно до ухваленого закону, допомога з безробіття призначатиметься з першого дня надання статусу безробітного. До отримання необхідних відомостей стосовно осіб, які не можуть надати необхідні документи, допомога з безробіття призначатиметься у мінімальному розмірі, а загальна тривалість виплати не може перевищувати 180 календарних днів. Тривалість виплати та її розмір переглядатиметься після надходження необхідної інформації. Слід зазначити, що виплату допомоги припинятимуть у випадку, якщо безробітний понад 30 днів перебуває за кордоном.

Закон також визначає, що максимальний розмір допомоги з безробіття не може перевищувати 150 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року.

Вимушені переселенці, які хочуть розпочати власний бізнес, можуть отримати фінансову допомогу від держави.

Внутрішньо-переміщені особи, які не розірвали трудові відносини, також зможуть зареєструватися в центрі зайнятості в якості безробітних за особистою заявою. Припинити трудовий договір вони зможуть в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості заяву на ім’я роботодавця. Центр зайнятості повідомить про це роботодавця, ПФУ та ДПС, а дані про трудовий стаж отримає в держреєстрах. Датою звільнення вважатимуть наступний день після подання такої заяви.

Крім цього, закон розширює можливості надання центрами зайнятості допомоги з часткового безробіття у разі втрати частини заробітної плати (доходу) у зв’язку із зупиненням чи скороченням виробництва. Допомогу надаватиме територіальний центр зайнятості за зверненням роботодавця або фізичної особи-підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам або ФОПу.

Однак допомога з часткового безробіття не поширюється на органи державної влади, органи місцевого самоврядування або заклади, установи, організації, які повністю утримуються за рахунок державного чи місцевого бюджету. Така допомога не буде надаватися, якщо зупинення чи скорочення виробництва має сезонний характер або виникло виключно з організаційно-виробничих причин, у роботодавця, фізичної особи-підприємця протягом шести місяців, що передують місяцю зупинення (скорочення) виробництва (виконання робіт, надання послуг), наявна заборгованість із виплати заробітної плати та/або зі сплати єдиного соціального внеску чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.