07.02.2023 22:46

Повідомити про новину

Поширити:

Війна, окрім багатьох жахливих наслідків, призвела до того, що українці стали економічно вразливими, адже чиїсь заробітки суттєво зменшилися, а хтось взагалі втратив не тільки роботу, а й житло та інше майно. При цьому у багатьох людей залишаються кредитні зобов’язання, в тому числі за договорами споживчого кредитування.

Споживчий кредит – це грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника. Але наразі фінансове становище позичальників, зокрема, які втратили роботу під час війни, суттєво погіршилося.

Тому в умовах воєнного стану з метою полегшення ситуації для позичальників за договором споживчого кредиту Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 (далі – Закон) окрім іншого, внесено зміни до Законів «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 та «Про іпотеку» від 05.06.2003 і визначено наступне:

У період дії в Україні воєнного стану та у 30-денний строк після дня його закінчення споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) зобов’язань за договором про споживчий кредит, а саме, від обов’язку сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором.

При цьому варто пам’ятати, що договір про споживчий кредит передбачає, що споживач зобов’язується сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Вищевказаними змінами до законодавства скасування сплати відсотків за користування кредитними коштами не передбачено.

Національний банк України (далі – НБУ) 14.04.2022 рекомендував фінансовим установам активніше пропонувати своїм клієнтам-споживачам реструктуризацію заборгованості за споживчим кредитом або кредитні канікули. Про це йдеться на офіційному сайті НБУ.

Але реструктуризація та кредитні канікули є лише способом відстрочення сплати боргу, а не звільнення від його сплати. Крім того, запровадження цих інструментів є правом фінансових установ за погодженням з позичальником, а не їх обов’язком.

Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом, у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит, окрім випадків, коли договором передбачено встановлення змінної процентної ставки.

Звільнення від обов’язку сплати неустойки (штрафу, пені), інших платежів за договором та заборона збільшення процентної ставки також розповсюджуються на:
-договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до 1-го місяця;

-договори позики, що не передбачають сплати будь-яких платежів за користування наданими коштами;

-кредитні договори, метою яких є надання споживачу права вчиняти правочини з фінансовими інструментами, якщо такі правочини вчиняються за участю чи за посередництвом кредитодавця або іншого професійного учасника ринку цінних паперів;

-кредити, що надаються за договорами, укладеними в результаті врегулювання спору шляхом укладання мирової угоди, затвердженої судом;

-кредити, що надаються виключно в рамках відповідних державних програм або програм органів місцевого самоврядування визначеному колу фізичних осіб;

-несанкціонований овердрафт (перевищення суми операції, здійсненої за рахунком, над сумою обумовленого договором кредитного ліміту);

-кредити, що надаються ломбардами у разі передання предмета застави на збереження ломбарду, за умови, що зобов’язання споживача обмежуються вартістю предмета застави.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню.

Щодо нерухомості, яка належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, то у період воєнного стану та у 30-денний строк після його завершення банком не може бути звернене стягнення шляхом набуття права на предмет іпотеки, не дозволяється продаж предмета іпотеки чи реалізація його на електронних торгах. Також не можна виселити мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти.
Вищевказане не поширюються на нерухоме майно, оформлене в іпотеку за договорами, укладеними після дня набуття чинності Законом, або за договорами, до яких після дня набуття чинності Законом за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.


Шукайте нас у Telegram та у Facebook.